Дам 20 баллов!!! Дайте письмові відповіді на запитання
1.Чи властивий патріотизм Марусі Богуславці, адже вона прийняла іншу віру, не встояла перед спокусами, що запропонував їй турецький паша?
2. Охарактеризуйте образ української полонянки Марусі, використовуючи цитати.
Риси характеру, властиві Марусі Богуславці.
3. Думи належать до ліро-епічних фольклорних творів, тому вони мають ознаки властиві і ліриці, і епосу. Визначте ці ознаки.
4. Які загальнолюдські цінності підносить народ у думі про Марусю Богуславку?

Ответы

Ответ дал: terremer1504
2

Ответ:

1) Маруся Богуславка — це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в Україну, бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.

2. Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась».

3) Думи — ліро-епічні твори про історичні чи соціально-побутові події. Це самобутні твори, які виконують речитативом у супроводі кобзи, бандури або ліри.

За змістом думи поділяють на тематичні групи, які обмежуються часовими рамками:

думи про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників та про турецьку неволю (XIV-XV ст. — рання козацька доба);

думи про героїчну боротьбу українського народу проти національного поневолення (XVI ст. - поч. XVII ст. — доба Хмельниччини і Гетьманщини);

соціально-побутові думи (кін. XVII ст. — період Руїни, політичного занепаду).

4) Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.

Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.

Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара — оповідання «Богуславка».

Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

Объяснение:

1)

Вас заинтересует