Ответы
Відповідь: хто такі кобзарі?
Пояснення: Кобзарі - це українські народні співці та музиканти, які були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум, релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі.
. Кобзарі мандували від міста до міста, виконуючи свої пісні та думи, а часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики-поводирі.
Найвідомішим серед кобзарів є Остап Микитович Вересай (1803-1890), який народився в родині сліпого скрипаля-кріпака.
. Він був виконавцем народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень
. Вересай побував у Петербургу, де виступав на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербургському залі Благородного зібрання, на засіданні Слов’янського благодійного комітету та в інших аудиторіях.
Єгор Хомич Мовчан (1898-1968) - відомий український кобзар, який у 1909 році пішов в учні до відомого кобзаря Степана Пасюги.
. З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сім сіл, ніс у масі улюблені пісні та слова народу. Був учасником Першої республіканської наради кобзарів і лірників у Києві (1939 р.), брав активну участь у роботі створеного тоді державного ансамблю кобзарів.
Степан Пасюга (1862-1933) - кобзар, який утратив зірку в юнацькому віці. Пасюга особливого прагнення до концертних виступів не виявляв, але українська інтелігенція радо запрошувала кобзаря виступати на сцені. Знав багато дум і старин, але «на люди» (для інтелігенції) співав лише чотири - “Плач невольників”, “Три брати Озовські”, “Удова і три сина”, “Конівченко”
Петро Кулібаба - кобзар, який вчився у полтавських кобзарів, багато перейняв від Остапа Вересая. Грав на кобзі і бандурі. Помер Петро Кулібаба трагічно
Це лише кілька прикладів відомих кобзарів, які зробили великий внесок у розвиток народних пісень, дум, переспівів тощо.
Вiдповідь: хто такі кобзарі?
Пояснення: Кобзарі - це українські народні співці та музиканти, які були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум, релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі.
. Кобзарі мандували від міста до міста, виконуючи свої пісні та думи, а часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики-поводирі.
Найвідомішим серед кобзарів є Остап Микитович Вересай (1803-1890), який народився в родині сліпого скрипаля-кріпака.
. Він був виконавцем народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень
. Вересай побував у Петербургу, де виступав на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербургському залі Благородного зібрання, на засіданні Слов’янського благодійного комітету та в інших аудиторіях.
Єгор Хомич Мовчан (1898-1968) - відомий український кобзар, який у 1909 році пішов в учні до відомого кобзаря Степана Пасюги.
. З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сім сіл, ніс у масі улюблені пісні та слова народу. Був учасником Першої республіканської наради кобзарів і лірників у Києві (1939 р.), брав активну участь у роботі створеного тоді державного ансамблю кобзарів.
Степан Пасюга (1862-1933) - кобзар, який утратив зірку в юнацькому віці. Пасюга особливого прагнення до концертних виступів не виявляв, але українська інтелігенція радо запрошувала кобзаря виступати на сцені. Знав багато дум і старин, але «на люди» (для інтелігенції) співав лише чотири - “Плач невольників”, “Три брати Озовські”, “Удова і три сина”, “Конівченко”
Петро Кулібаба - кобзар, який вчився у полтавських кобзарів, багато перейняв від Остапа Вересая. Грав на кобзі і бандурі. Помер Петро Кулібаба трагічно
Це лише кілька прикладів відомих кобзарів, які зробили великий внесок у розвиток народних пісень, дум, переспівів тощо.