Ответы
Ответ:
Объяснение:
Леся Українка
ЛІЛЕЯ (ЛЕЛІЯ)
У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як падає смужка блакитного світла аж додолу...
— Павлусю, куди ти так дивишся? — спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа свого слабого синка.
— Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідки вона? З чого вона? — сказав хлопчик.
— То місяць так світить, Павлусю, то світло, а заслонити вікно, то й не буде смужки. Може, заслонити? — сказала мама.
— Ні, не треба,— так гарно.
— Не дивись, Павлусю, краще засни,— ти ж слабенький, тобі треба заснути.
— Мамочко, я ще не хочу спати, мені так гаряче... Я не буду спати, краще ти мені казочку розкажи.
— Яку ж тобі, моя дитино, казочку розказати?
