Ответы
У творі "Світязь" я відчуваю глибокий біль і розпач, які переживають жінки нашого народу в обличчі трагедії, що сталася. Ми, жінки, завжди були основними опорами нашої родини і нашого народу. Ми виховуємо дітей, дбаємо про домівку, турбуємося про гідність нашого народу.
Трагедія Світязя віддзеркалює втрату чогось дорогого і невідновного. Це не просто втрата природного розкішного озера, а глибокий відчутний знак порушення природного рівноваги і втрати рідного краю.
Ми, жінки, переживаємо цю трагедію як свій власний біль. Ми ростимо наших дітей з любов'ю до природи, навчаємо їх піклуватися про навколишнє середовище. Тому втрата Світязя наледве вписується в наше серце. Ми засмучені тим, що наші діти і внуки можуть не побачити його красу та дику природу.
Та ми не смиряємося з цією трагедією. Ми готові боротися за відновлення та збереження наших природних скарбів. Ми готові боротися за майбутнє наших нащадків, щоб вони мали можливість насолоджуватися природною красою, яку нам довелося втратити.