Ответы
Відповідь:
Пояснення:
Погляди К. Маркса на взаємодію теорії і практики і діяльності людини зводяться до таких положень:
1. Природа — неорганічне тіло людини. Хоч людина й народжується у природі, живе у ній, використовує її, біологічне існування не вичерпує людських прагнень.
2. Предметно-практична діяльність є справжньою сутністю людини. Тварина щось робить (мураха будує мурашник), аби задовольнити свої природні потреби, без усякої вищої мети. Людина здатна працювати просто так, для самозадоволення, або орієнтуючись на певні цілі, які не мають наочної господарської мети.
3. Саме праця зробила з мавпи людину. Спершу випадково, потім дедалі більш усвідомлено на певному етапі еволюції мавпа працювала, розвинула таким чином мовлення, прямоходіння, абстрактне мислення — зробилася людиною у справжньому розумінні слова. Тепер людина, знову ж таки за допомогою праці, може виходити за межі власної природи, створювати «другу природу» — культуру.
К. Маркс пропонує таке співвідношення: практика — теорія — практика. Первинною визнається стихійна діяльність у напрямку пізнання й перетворення світу; з часом ця практична діяльність одержує певне теоретичне підгрунття, але будь-яка теорія не повинна залишатися абстракцією, а має неодмінно втілюватись у практику, підвищувати її ефективність.