Ответы
Ответ:
Від природи леді Ровена була лагідна і соромлива. Однак завдяки умовам виховання характер її змінився. Під впливом загального поклоніння в ній розвинулася деяка самовпевненість. Вона не уявляла собі, як можна противитися її волі чи не виконувати її прохань і бажань. Але під її величною самовпевненістю ховалася м’яка і ніжна душа. При цьому ж дівчина горда, з почуттям власної гідності, уперта і примхлива, адже Ровена з дитинства звикла надходити з власної волі і могла надати опір всякій спробі Седріка розпоряджатися її долею. Прикладом цього меже бути те, що вона противиться волі батька, відмовляючись вийти заміж за Альтестана, який був би відмінною партією для білявої красуні, бо вона береже вірність у коханні і не може зрадити Айвенго.
Леді Ровена сентиментальна і ранима, відчуває глибокі й щирі почуття. На турнірі, покладаючи на голову переможця вінок, вона дізналася в лицарі Айвенго, і «з грудей її вирвався слабкий крик. Однак вона опанувала себе і, вся тремтячи від нестримуваний хвилювання, примусила себе витримати роль до кінця». До того ж Ровена постійна в своїх почуттях. Вона щиро любить «друга дитинства» і турбується про нього. Саме сльози розжалобили де Брас, змусивши його відступитися від своїх підлих намірів, коли вона «підняла стислі руки до неба і вибухнула гіркими сльозами».
Вихованка Седріка захищає честь близьких їй і благородних людей. Особливо гаряче Ровена заступається за свого коханого, ручається за його честь і гідність: «нехай мій голос пролунає на захист відсутнього Айвенго, якщо ніхто в цьому будинку не бажає за нього заступитися».