Ответы
Ответ:
Цього разу музейники пропонують зануритися в минуле міської традиції свят наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст. завдяки цікавим експонатам, які показують зимові розваги міського населення, прикрашання ялинок, різдвяні поздоровлення у тогочасній пресі або через поштові листівки, святкову випічку.
Місто пропонувало у зимовий час більше розваг, ніж можна було знайти у селі, тому до Ужгорода, Мукачева чи Хуста з'їжджалися на ковзанку чи різдвяний ярмарок.Та й зими були довгі і холодні. Фотокопії світлин “Теодор Ромжа катається на лижах. 1937 р.” або “Міська ковзанка на р. Уж. 1926 р.” та інші доповнюють справжні лижі та ковзани з 1930-х років. Як прикрашали ялинку у сім'ї відомого закарпатського живописця Федора Манайла у 1950-х роках, дізнаємося, коли побачимо старі ялинкові прикраси від художника. Здивуються відвідувачі, побачивши різдвяний номер відомого англійського та американського художника-ілюстратора та видавця Леслі Френка “Chimney Corner” за грудень 1873 р., або угорську газету “Ung” за 1911 р. з великою статтею про Різдво, або журнал “Листок” за 1898 р.!
Або ж переклад Діккенсового твору “Коляда”, виданий ужгородською друкарнею “Новина” у 1920 р. Або ж колядка, написана рукою Симеона Сільвая, сина відомого Уриїла Метеора, на звороті поштового конверту. Представлені тут і різдвяні та новорічні вітання у вигляді поштових листівок від 1927 до 1944 років, переслані відомим і невідомим краянам.
Ніщо так не підніме святковий настрій, як духмяна різдвяна випічка. Думаючи про це, наукові співробітники відділу історії відібрали на виставку 2 старі форми для випічки пряників у вигляді янголів, знайдені ще Тиводаром Легоцьким у кінці ХІХ ст. Їх доповнюють рецепти, записані власноруч домогосподаркою з Берегова Ленке Нодь у 1940-і роки або ж книга рецептів, знайдена в Ужгороді в приватній колекції, за 1909 рік.