Ответы
Ответ:
Члени Кирило-Мефодіївського братства, як відомо, потрапили в імперські жорна за універсальним сценарієм для вільнодумців – через зрадника, а їхні ідеї дійшли до нас теж завдяки жандармським архівам, де вимагалося “сохранять совершенно секретно” і “сохранять вечно”... Отож: “Закон Божий. Переписано Костомаровым, найдено в бумагах Гулака”.
Зміст цього короткого маніфесту дуже цікавий. Нині маємо декілька його рукописних редакцій, які дещо різняться поміж собою. Гіпотетичним автором текстів вважають Миколу Костомарова. Гіпотетичним, бо ніхто ж на слідстві пальцем на автора не вказував, навпаки, дехто з арештованих намагалися брати всю “вину” на себе, щоби порятувати інших, тобто, заявляли, що це саме вони є авторами вилучених документів. Бувають і такі парадокси в галузі авторського права... А “вина” – як завжди в “українському питанні” – полягала насамперед у точному, як на свій час, формулюванні основоположних засад української ідентичності. “Книги буття українського народу” у стилістиці епохи Романтизму описують бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії й у профетичній формі стверджують віру у відродження України як незалежної республіки (у тексті – “Речі Посполитої”) у колі слов’янських народів.
Ось як це звучить в одній із версій:
[100.] Лежить у могилі Україна, та не мертва, бо уже прихо[дить] голос і пробудить.
[101.] І перший раз вона пробуд[илась], і крикнула, і одізвався крик її в Польщі, і зібрались поляки на сейм 3 мая, і поста[новили], щоб усі в Речі Посполит[ій] були рівні і вільні і незале[жні] б ні [од] царя, ні пана, а знали б одн[ого] Бога.
[102.] Але сусіди не допустили до того Польшу і розірвали її, як Україну