Ответы
Ответ:
Объяснение:
Під час розквіту Римської імперії, відомого як Pax Romana, її західна частина пройшла через процес латинізації, тоді як східна частина зберегла значною мірою свою елліністичну культуру. Кілька подій з 4-го по 6-е століття визначають перехідний період, коли грецький Схід і латинський Захід імперії розійшлися. Костянтин I (правління 324–337) реорганізував імперію, зробив столицею Константинополь і легалізував християнство. За Феодосія I (правління 379–395) християнство стало державною релігією, а інші релігійні практики були заборонені. Під час правління Іраклія (610–641) модернізовані армія й адміністрація, грецька мова поступово прийнята для офіційного використання замість латини.Кордони Візантії постійно змінювалися, пройшовши через кілька циклів занепаду та відновлення. Під час правління Юстиніана I (527–565) імперія досягла найбільшого територіального розмаху після падіння Заходу, відвоювавши більшу частину історично римського західного узбережжя Середземного моря, включаючи Африку, Італію та Рим, який вона утримувала більше двох століть. Візантійсько-сасанідська війна 602–628 років виснажила ресурси Візантії, і під час ранніх мусульманських завоювань у VII столітті вона втратила свої найбагатші провінції — Єгипет і Сирію — на користь Праведного халіфату. Пізніше імперія втратила Африку на користь Омеядів у 698 році, перш ніж настала доба стабілізації завдяки династії Ісаврів.
Ответ:
Зовнішня політика Візантійської імперії була складною і мінливою протягом її існування. Основні періоди та аспекти зовнішньої політики Візантії включають:
1. **Римська імперія**: Візантія спочатку була частиною Римської імперії, і її зовнішня політика спрямовувалася на збереження та розширення римського впливу. Проте після поділу Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську) імперії зовнішня політика Візантії зазнала змін.
2. **Завоювання заходніх територій**: Візантійські імператори намагалися відновити контроль над західними провінціями колишньої Римської імперії. Це включало в себе військові кампанії на території сучасної Італії, Північної Африки та Іспанії.
3. **Східна політика**: Візантія мава активну зовнішню політику на Сході, включаючи відносини з іншими великими державами, такими як Сасанідська Персія та різні арабські каліфати. Ці відносини можлили поділом і переміщенням територій.
4. **Дипломатія та торгівля**: Візантія також розвивала зовнішню політику через дипломатію та торгівлю. Візантійські імператори відправляли послів та дипломатів до інших держав, а торгівля відігравала важливу роль у відносинах з іншими народами.
5. **Вплив на християнство**: Візантія вплинула на розповсюдження християнства в Східній та Середній Європі, і її зовнішня політика включала в себе питання відносин з іншими християнськими церквами та екуменічні собори.
Зовнішня політика Візантії була постійною адаптацією до геополітичних та культурних змін у регіоні, і імперія взагалі зберегла свій вплив протягом великої частини своєї історії.