Проаналізуйте рішення Вашингтонської конференції, наведені статті договору й визнайте його слабкі та сильні сторони. (відповідь оцінюється 3 б) ДОГОВІР ПʼЯТИ ДЕРЖАВ «Розділ І. Загальні положення про обмеження озброєнь на морі Ст. 3. ...Держави відмовляються від своїх програм з розбудови лінійного флоту й жодна з них не будуватиме та не купуватиме нових лінійних кораблів окрім випадків заміни тоннажу... Ст. 14. Сполучені Штати Америки, Британська імперія та Японія згодні, що status quo на момент підписання договору щодо укріплень і морських баз буде збережений на зазначених нижче володіннях і територіях: 1. Основні території, якими США володіють чи володітимуть у майбутньому в Тихоокеанському регіоні, за винятком островів біля узбережжя США, - від Аляски до зони Панамського каналу; Алеутських і Гавайських островів; 2. Гонконг та острови, якими Британська імперія володіє чи володітиме в майбутньому в Тихоокеанському регіоні на схід від 110 меридіана східної довготи, за винятком островів біля узбережжя Канади; Австралія та її території; Нова Зеландія; 3. Острівні території та володіння Японії в Тихому океані: Курильські острови,острови Бонін, Амам-Осіма, Лушу, Формоза, Пескадор, а також острівні території й володіння в Тихому океані, які Японія в майбутньому набуде. Під збереженням status quo... мається на увазі, що на зазначених вище територіях і у володіннях не будуватимуться нові укріплення та морські бази... Це обмеження не виключає можливості проведення поточного ремонту й заміни обладнання, які зазвичай проводяться в мирний час. 3 договору між США, Великою Британією, Францією, Італією та Японією про обмеження морських озброєнь, підписаного у Вашингтоні 6 лютого 1922 р. простыми словами пожалуйста
Ответы
Ответ:
Рішення Вашингтонської конференції 1922 року та статті договору мають як сильні, так і слабкі сторони.
Сильні сторони:
1. Створення обмежень на розбудову лінійного флоту сприяло зменшенню збройних гонок та зниженню загрози для світового миру.
2. Договір встановив "status quo" для територій і морських баз п'яти держав, забороняючи будівництво нових укріплень і баз, що сприяло стабільності у регіоні Тихого океану.
3. Обмеження проведення поточного ремонту та заміни обладнання під час миру допомагало зберігати баланс сил.
Слабкі сторони:
1. Договір містив обмеження лише для п'яти держав (США, Великої Британії, Франції, Італії та Японії), не враховуючи інших потенційних учасників збройних гонок.
2. Обмеження на ремонт та заміну обладнання може бути недостатнім для підтримання сучасності флотів та забезпечення національної безпеки.
3. Деякі аспекти договору, такі як стаття 3 про лінійний флот, могли виявитися неактуальними у змінених геополітичних умовах.
Загалом, Вашингтонська конференція та договір 1922 року сприяли обмеженню збройних гонок і збереженню стабільності, але мали свої обмеження та недоліки в контексті подальшого розвитку світової політики.