Ответы
Ответ:
ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ – система ціннісних категорій, ідейних установок і моральних імперативів, що складали підґрунтя світогляду, етики, політ. і нац. самосвідомості запороз. козаків. Сформувалася в період з 70–80-х рр. 16 до серед. 17 ст. в ході розвитку демократ. устрою Війська Запорозького. Центр. місце в ній посідала категорія "колективна воля". Вона поєднувала в собі ідеї: рівності; свободи громадян. голосу; права вільного обрання запороз. старшин; визнання інституційної першості козацької ради в системі політ. козац. устрою; підпорядкованості меншості рішенням більшості; громадян. дисципліни. Колективна воля сприяла утвердженню в козаків почуття станово-корпоративної єдності та поведінкових стереотипів, заснованих на усвідомленні ними свого громадян. обов'язку і відповідальності, пріоритетності спільного блага. Система цінностей запороз. козаків вирізнялася рицарською орієнтацією. Неписаний кодекс козац. честі охоплював такі моральні категорії, як свобода, особиста гідність, добре ім'я, слава, відвага, самопожертва, вірність, дотримання публічно даного слова. Морально вартісною чеснотою визнавалося служіння високим ідеалам: боротьбі проти "ворогів Святого Хреста", захисту вітчизни, обороні правосл. віри (див. Православ'я), служінню монархам. Морально-етичне та політико-правове уявлення запорожців про їхню належність до рицарів будило в козаків почуття власної гідності, станово-корпоративної окремішності (див. Стани) та політ. правосуб'єктності, що підживлювало тенденції політ. сепаратизму в житті запороз. громади, а до серед. 17 ст. – їхню орієнтацію на здобуття таких само прав і свобод, які мала шляхта Речі Посполитої. Важливим у системі цінностей козаків було поняття запороз. товариства. Воно означало, що кожен козак мав дотримуватися принципів військ. побратимства, поділяти засади братерської злагоди, єдності, взаємовиручки, вірності, дружби, поважати моральний закон "хліб-сіль", бути вірним соціальним і політ. ідеалам козацтва. На відміну від поняття рицарства поняття товариства меншою мірою пов'язувалося з політ. маніфестаціями, офіц. етикетом, а більшою – з повсякденним життям запорожців, з діяльністю, яка забезпечувала їм "козацький хліб". Публічно репрезентуючи політ. позиції щодо "рицарської служби", козаки найчастіше послуговувалися такими категоріями, поняттями й моральними настановами, як рицарська честь, слава, вірність, відвага, служіння спільному благові, патріотизм, вшанування монаршого трону та політ. лояльність до нього. Поняття "козацький хліб" означало всяку діяльність, яка давала козакам засоби до існування і здійснювалася насамперед збройним шляхом, "шаблею" (легальне військ. найманство, дозволені, а також несанкціоновані воєн. постої (див. Лежа), контрибуції, трофеї, "здобич", козац. промисли тощо)
Объяснение: