Ответы
Відповідь:
Охарактеризуйте причини, перебіг і результати повстання Косинського.
Причини повстання Косинського були:
- Майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем Янушем Острозьким.
- Зростання соціально-економічного і національного гноблення українського населення.
- Невдоволення політикою Речі Посполитої щодо України.
Перебіг повстання Косинського були:
- Повстання розпочалося в 1591 році. Воно охопило Київщину, Волинь, Брацлавщину та Поділля.
- В лютому 1593 року воно було придушене владою Речі Посполитої після битив під П'яткою, де повстанці були вщент розбиті.
Результати повстання Косинського:
-- Незважаючи на те, що повстання Косинського було придушене, воно мало значні наслідки.
- Повстанці показали, що українське населення не збирається миритися з польським гнітом і готове до боротьби за свою свободу.
- Також це повстання сприяло зміцненню козацтва і його ролі в українській історії.
Пояснення:
Повстання Косинського -- козацько-селянське повстання, що тривало в 1591-1593 рр. під проводом Криштофора Косинського.
Причинами цього повстання були власні образи Косинського та гнітюче становище українців в Речі Посполитій.
Повстання Косинського було спрямоване проти соціально-економічного і національного гноблення українського населення, яке проводила польська шляхта. Воно мало загальноукраїнський характер і охопило значну територію.
#SPJ1
Объяснение:
Перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти й адміністрації Речі Посполитої[1]. Причиною повстання стали заборони й обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «Порядок щодо низовиків та України» 1590 року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні реєстровцям[1].
Приводом до виступу стала майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем Янушем Острозьким[1]. Впродовж 1592 року повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. 2 лютого 1593 року його придушили сили руських князів Острозьких і Вишневецьких у битві під П'яткою. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні 1593 року обложив резиденцію Олександра Вишневецького в Черкасах. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала амністію учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в П'ятнадцятирічній війні (1593—1606) проти османів[1].
Невдовзі спалахнуло нове повстання 1594 —1596 років, яке очолив Северин Наливайко. Він походив із Гусятина, у молоді роки перебував на Запоріжжі, брав участь у морських і сухопутних походах запорожців проти османів і татар. Згодом, як сотник надвірної хоругви, служив у князя Костянтина Острозького. Але після битви під П'яткою покинув службу, очолив козацький відділ, що діяв проти османів на нижньому Дністрі.