Ответы
Пісню про Київ замовили Ігорю Шамо та Дмитру Луценку з Міністерства культури для урядовго концерта з нагоди вручення Києву Ордена Леніна. Вперше вона пролунала 27 травня 1962 року. Музику у темпі вальсу Ігор Шамо написав за одну ніч, а вірші до пісні Дмитро Луценко складав майже місяць. Вірш складається із трьох восьмирядкових строф — куплетів, в кінці кожної рефрен: «Як тебе не любити, Києве мій!». За спогадами дружини Луценка Тамари, після слів «де колишуться віти закоханих мрій» ніяк не народжувався рядок. Тоді композитор і поет вирішили прогулятися. На вулиці раптово вони почули фразу від хлопця, що залицявся до дівчини: «Ну як тебе не любити?» Одразу Луценко і використав її, завершивши куплет. Рядок «В очі дивляться канни»: Ймовірно, тут: «канни» — множина від слова «канна». Канна — трав'яниста рослина (або її квітка) родини каннових.
Після першого виконання пісня стала шлягером музичної естради і з часом перетворилась на неофіційний гімн Києва.
Объяснение:
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Примітки:
Останні чотири рядки кожного куплету повторюються двічі.