ПЖ ХЕЛП МЕ написати стисло письмово переказати текст
Випікання хліба
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
Орієнтовний план:
I. Підготовка до важливої справи.
II. Вимішування тіста — цікаве видовисько.
1. Капустяні листочки.
2. Формування паляниці.
3. Випікання хліба.
ЄТО СРОЧНО ПЖЖЖ
Ответы
Ответ:
Підготовка до важливої справи розпочиналася ще на ранок. Після ранкової гігієни, мати вдягалася в чисту сорочку та вишитий фартух. Сонце тільки-но починало світати, і її присутність на лежанці означала, що розпочинається важливий процес - випікання хліба.
Під час цього ранкового ритуалу, я чув лагідну приповідку матері, яка привітно зауважувала, що прийшов "святець". Згодом, кімната освітлювалася живим полум'ям у печі, а сухі дрівця голосно потріскуючи, створювали атмосферу спокусливої тепла.
Поки готувалося снідання, мати займалася важливою справою - місила тісто. Цей процес був цікавим видовиськом. Материні руки ніжно занурювалися в діжу з тістом, і кожен її рух був майстерним. Тісто вимішувалося, ставало в'язким, і коли воно більше не пузатіло, мати призупиняла роботу, і ми сідали за сніданок.
Спостерігаючи, як мати формує паляницю з цього тіста, я був зачарований її вправністю. Вона витягувала опікунця тіста, використовуючи воду, щоб уникнути липкості. Після цього вона поступово формувала круглу хлібину, наче сонце.
Поки мати приготовувала останню паляницю, я відносив лопату до печі. Щоразу, коли я ставив хлібину в печі, цей момент був для мене особливим. Тісто швидко сповзало до гарячого дна, і паляниця здригалася від іскрок розжареної сажі. Мати майстерно шукала лопатою хлібину в печі і закидала її всередину. Таким чином, поступово зникав усілякий страх перед печею, і я ставав частиною цього особливого ранкового ритуалу, який завжди заповнював оселю ароматом свіжого хліба.