Ответы
КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ
Драматичний твір «Мартин Боруля» (1886) є трагікомедією. Автор змушує читача побачити в комедійних ситуаціях не такі вже й смішні сторони дійсності.
П’єса «Мартин Боруля» складається з 5 дій:
Зав’язка: Боруля подає в суд на Красовського.
Розвиток дії: Боруля намагається прищепити членам своєї родини дворянські риси.
Кульмінація: головний герой дізнається про відмову в дворянстві.
Розв’язка: усвідомлення Мартином своєї помилки. Згода на одруження дітей.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ
Назва: "Мартин Боруля".
Автор: Іван Карпенко-Карий.
Літературний рід: драма.
Жанр: соціально-побутова трагікомедія.
Тема твору: сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові моральні норми.
Головна ідея: утвердження думки, що гідність людини визначає не належність до привілейованого соціального стану, а чесна праця, простота і щирість у стосунках з людьми; смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями, з усіх сил намагається пристосуватися до швидкоплинної моди.
Головні герої: Мартин Боруля – батько сімейства, який хоче отримати дворянський титул, імпульсивний, фанатично відданий мрії; Палажка Боруля — дружина, не підтримує ідею чоловіка, бо дворянство чуже їй і непотрібне, але чоловіка слухає; Марися Боруля — донька, слухняна, покірна, працьовита; Степан Боруля — син, який іде за велінням батька на посаду чиновника, не розуміючи й сам навіщо; Трандалєв — повірений, який махінує з документами, пройдисвіт, нечесна людина; Гервасій Гуляницький — багатий шляхтич, його син Микола — наречений Марисі; Націевський — "призначений жених" Марисі, пустопорожній панок; Матвій Дульський і Протасій Пеньонжка — умовляють Мартина відмовитися від ідеї "стати другим Красовським"; Красовський — шляхтич-кривдник (за кадром); Омелько — наймит, вайлуватий і незворушний, який відкрито висміює прагнення Мартина Борулі.