Півосені, зиму й піввесни на радіо «Вежа», що в Івано-Франків-ську, існувала програма «Щоденник». Щоденником її можна було назвати лише тому, що програма виходила щодня, крім суботи й неділі. Придумувати трихвилинну оповідь доводилося постійно. Коли укладалася книжка, я мав можливість цілковито пере-інакшити її, дописавши щось таке, про що не говорив, але хотів би сказати. Про те, як... Але про це буде вже інша книжка. Ця за-лишиться відкритою — випадковою, недовершеною, готовою прийняти щось інше. Адже зроблена вона лише для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося б відповісти якоюсь своєю, нічим не гіршою... Ось один із весняних записів. Міські мешканці звикли оцінювати погоду й різні природні явища лише з огляду на їхні зручності та вигоди. Селяни, землероби, садівники, лісівники й пасічники думають не про себе, а про звірів, комах, дерева, бруньки, пагони, цибульки, зерна, квіти, листя, плоди, ягоди й коріння, якими вони опікуються. Зрештою, опікуються тільки для того, щоб з’їсти самим або віддати тим, хто живе в містах, і погоду оцінюють лише з огля-ду на власні вигоди. У цьому звуженні світогляду — причина найбільших нещасть людства. Але так є споконвіків, і виявляється, що ті поодинокі люди, які чують спів трави, просто не можуть і вже ніколи не зможуть переконати зважати на нього тих, хто цього співу не чує. Позавчорашній сніг сприймався по-різному: як неприємність, вибрик, жарт, радість, ускладнення, перешкода, безсенсовість, абсурд, фрагмент, який нічого, урешті, не значить і, крім кількох відкладених рейсів, нічого не змінює. Усе одно вже весна, і цей короткочасний сніговий бунт угамується через кілька днів. Сніг випав позавчора, а через кілька днів, тобто сьогодні, по ньому залишилися тільки сліди. Здається, він справді нічого не змінив. Однак таке твердження правильне лише в системі координат людської — антропоцентричної — логіки. Насправді два дні снігу врятували ціле плем’я, ціле військо Божих істот. Цей маленький мужній і прекрасний народ уже знемагав від людської навали. Щодня його найкращих чоловіків, найвродливіших жінок із ненародженими дітьми, його найбільших муд реців убивали людські руки, а тіла вивозили до міста й там на площах виставляли на по-вільне тління. Люди руйнували їхні оселі, випорпували із землі їхні скарби, міняючи на гроші для дешевих розваг. День снігопаду й кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народові пере-почити. За короткий час, відпущений до нового наступу людей, лісові племена крокусів, під-сніжників і пролісків устигли вже багато. Одні з них скинули в ґрунт запліднене насіння, інші відмерли, урятувавши цим самим підземну багаторічну цибульку від знищення, а переважна більшість просто перестала бути привабливою й через це позбулася незахищеності. Тож дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем’я зможе скликати нове велике військо переказ
Ответы
Ответ:
У пізню весну, коли зима вже давно відступила і прийшла передвесня теплота, на радіо "Вежа" в Івано-Франківську виходила програма під назвою "Щоденник". Назву програмі дали не тому, що вона містила щоденні записи, або події з кожного дня. Просто вона виходила щодня, за винятком суботи та неділі. Та вся історія була недокінченою, готовою прийняти щось нове, невирішеною і відкритою.
Учасник програми, автор записів, зазначав, що коли він закінчував книжку, він завжди міг повернутися до неї та змінити її, додати нові роздуми та ідеї, які він не встиг висловити. Програма була своєрідним експериментом, і він залишив її недоречною, щоб кожен слухач міг додати свої думки і історії.
Один із записів розповідав про явище весни в міському середовищі. Містяни сприймали погоду та природні явища через призму свого комфорту і вигоди. Але в контексті села і сільського господарства, де живуть селяни, люди дбають про природу та тварин і оцінюють їхні впливи на природу.
Сніг, який випав позавчора, сприймався містянами як неприємність чи тимчасове ускладнення. Проте для природи і лісових мешканців це був дарунок. Села землероби і пасічники були вдячні за сніг, оскільки він рятував їхню родину від голоду та нищівних рук людей. Сніг надав можливість природі відпочити та відновити сили, а також допоміг новому життю з’явитися на світ.
Отже, ця програма "Щоденник" нагадувала людям, як важливо бути співчутливими до природи та інших живих істот, які разом з нами ділять цей світ. Така глибока філософія і мудрість можуть стати важливими для майбутнього людства.