Зробити аналіз художнього твору
світ який - мереживо казкове!
Світ який - ні краю, ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Свіmе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дaй добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалі моїм літам
Все одно тi cкабри по краплинi
Я тобі закохано віддам.
-Василь Симоненко
Ответы
Відповідь:
Образ світу: Автор описує світ як казковий, без меж і кінця, де зорі, трави і світанкове мрево створюють магічний ландшафт. Це створює враження неземної краси та надії.
Герой віршу: У вірші згадується герой, якого характеризують різними ознаками. Він є "мільйоннооким", "збуреним, німим, ніжним і жорстоким". Ця суперечність означає, що герой має багато різних властивостей і може бути складним і суперечливим.
Звернення до світа: Герой звертається до світу з проханнями. Він просить "дай мені свій простір і неспокій", "дай мені у думку динаміту", і закликає "не шкодувати добра". Ці прохання свідчать про бажання досягти великих цілей, змінити своє життя і відчути любов та натхнення.
Повідомлення про кохання: В останньому рядку герой просить дати йому кохання і готовий віддати його "по краплині". Це виражає глибоку відданість і бажання бути близьким до когось.
Вірш Василя Симоненка вражає своєю мовною експресією, використанням образів та емоційним навантаженням. Автор виявляє прагнення до глибоких емоцій та змін у своєму житті, а також до кохання та натхнення в навколишньому світі.