Роздуми про життя
Людина - це унікальна істота, яка є не просто творiнням вищого розуму, не просто відображенням Божої мудрості, могутності, творчого потенціалу. Людина, з погляду християнства, є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.
Людина безсмертна не лише в релігійному розумінні, але й у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Найзагальніше покликання кожної людини жити. І житии гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим. -
Крім основного призначення, кожен має особисте покликання. Бог кожного з нас любить і наділяє тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не відчуваємо в собі здібностей..
Тому треба навчитись прощати, жити в спільнотi: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро i боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди можемо виправитись, бо знаємо, що Бог нас очікує з любов'ю і прощенням (315 сл.).
(переказ написати: треба щоб було на одну сторінку і 4 абзаца)
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Людина - це неповторна істота, яка не просто є продуктом вищого розуму, але й втіленням Божої мудрості, сили та творчого потенціалу. З погляду християнства, людина є особою, обдарованою власним розумом, волею та почуттями.
Кожна людина має своє особисте покликання, яке випливає з Божого задуму. Бог, який безмежно кохає кожного з нас, наділяє нас різними талантами та характерними властивостями, які ми можемо розвивати та використовувати для добра. Навіть якщо ми не відчуваємо в собі особливих здібностей, ми завжди можемо знайти своє місце у світі, допомагаючи іншим, проявляючи милосердя та любов.
Проте, часто ми відволікаємося на мілі й тимчасові речі, що принижує нашу людську сутність і робить наше життя примітивним і неповноцінним. Тому ми повинні навчитись прощати, жити у спільноті, потішати самотніх та допомагати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротися зі злом, що існує у світі. І якщо іноді ми відступаємо від цього ідеалу, завжди є можливість виправитись, оскільки ми знаємо, що Бог завжди очікує нас з любов'ю і прощенням.
Таким чином, кожна людина має велику відповідальність перед Богом і перед світом. Ми запрошені виявляти Божу любов та мудрість у своїх діях і ставати світлом для інших. Наше покликання - жити відповідно до Божих заповідей, розвивати свої таланти та використовувати їх для служіння іншим. Таким чином, ми можемо сприяти психічному розвитку не тільки себе, але й інших людей, створюючи гармонію та благополуччя у світі.