Ответы
Объяснение:
У маленькому селі, де весна розцвітає рясною травою та квітами, жили двоє дітей - Марічка і Петрик. Їхні сім'ї були сусідами і завжди дружно вечеряли на одній горілці під час свят. Та одного дня в село прийшла війна.
Замість веселої сміху дітей і звеселяючих свят, почулися грізні обстріли та гул танків. Марічка і Петрик були страшенно напугані, але їхні щасливі дітські серця не могли змиритися із жахливим побаченим.
Так вони вирішили взяти справи в свої руки. Вони збирали гілки та листя, малювали картки з мирними слівцями та зображеннями квітів. Вони вирушили на перехрестя, де стояли військові, і почали витягувати свої маленькі картки.
"Ми - діти, і ми проти війни!" - закликали вони. Військові подивились на цих маленьких сміливців і не змогли відмовити їм. Із часом, вони зібралися разом і стали розмовляти про те, як зупинити війну.
Марічка і Петрик, двоє звичайних дітей із маленького села, стали символами надії та миру. Вони показали, що навіть найменші голоси можуть внести зміни, коли йдеться про зупинку війни та спільний мирний життя. Вони доклали свою маленьку долю для великого змінення.