• Предмет: Психология
  • Автор: seroland999
  • Вопрос задан 1 месяц назад

Терміново
1. Основні підходи до визначення
історичних етапів розвитку психологічної науки.
2. Сучасна психологія – це… продовжити думку.
3. Дати визначення поняття «психіка». Рівні психіки.
4. Розкрити зміст термінів «індивід», «особистість», «індивідуальність».
5. Сутність соціалізації особистості.
6. Темперамент за І.П. Павловим, його якості.
7. Назвіть типи темпераменту та дайте психологічну характеристику їх.
8. Пізнавальні процеси.
9. Увага. Фізіологічні основи уваги.
10. Види, якості уваги.

Ответы

Ответ дал: darinassst
0

Відповідь:

1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки:

   Філософський етап (до XVII століття): Психологія розвивалася переважно в рамках філософії, розглядаючи психічні явища та процеси як філософські проблеми.

   Фізіологічний етап (XVII-XIX століття): В цей період психологія почала досліджувати фізіологічні аспекти психіки, зокрема взаємозв'язок між мозком і психікою.

   Структурний психологічний етап (кінець XIX - початок XX століття): Психологія визначалася як наука про структуру психіки та виникали структурні теорії, такі як структуралізм.

   Функціональний психологічний етап (початок XX століття): В цей період з'явилися функціональні теорії психіки, такі як функціоналізм і бігестальпсихологія.

   Сучасний етап (після середини XX століття): Психологія стала більш інтегрованою наукою, включаючи різні підходи, такі як поведінковий, когнітивний, соціальний, та інші.

2. Сучасна психологія - це складна наука, що вивчає психічні процеси та поведінку людини, заснована на емпіричних дослідженнях, включаючи когнітивні, поведінкові, соціальні, клінічні, розвиткові, та інші аспекти психології. Вона розглядає питання психічної функції, розвитку, особистості, соціального взаємодії та багато інших аспектів, і ставить за мету розуміння і пояснення психіки та поведінки людини.

3. Психіка - це сукупність психічних процесів та станів в людини, включаючи сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, емоції, волю, тощо. Психічні процеси поділяються на свідомі та несвідомі.

4.         Індивід - це окрема особа, конкретна людина зі своїми унікальними характеристиками та особливостями.

   Особистість - це комплексний психічний утвір, що включає в себе індивідуальні особистісні риси, характер, цінності, вірування, соціокультурний контекст, що впливають на спосіб життя та взаємодію із навколишнім середовищем.

  Індивідуальність - це сукупність індивідуальних особистісних особливостей та рис, які роблять кожного індивіда унікальним.

5. Сутність соціалізації особистості полягає в процесі впливу соціального оточення, включаючи сім'ю, школу, суспільство, на розвиток та формування особистості. Соціалізація сприяє вибору цінностей, норм, ролей, та ідентичності, і включає в себе навчання правил та норм поведінки, розвиток міжособистісних відносин, адаптацію до соціокультурного середовища.

6. Темперамент за І.П. Павловим - це вроджена та стійка схильність до певних реакцій на зовнішні подразники, яка визначається фізіологічними особливостями організму. І.П. Павлов виділив чотири основних якості темпераменту:

   Сангвінік: активний, життєрадісний, оптимістичний.

   Меланхолік: вразливий, емоційний, схильний до переживань.

   Холерик: енергійний, ініціативний, легко роздратовується.

   Флегматик: спокійний, рівномірний, збалансований.

7. Типи темпераменту та їх характеристика:

   Сангвінік: активний, весела настанова, схильний до спілкування та розваг, дружелюбний.

   Меланхолік: вразливий, ретельний, схильний до роздумів та підвищеної емоційності.

   Холерик: енергійний, ініціативний, рішучий, домінантний у взаємодії з іншими.

   Флегматик: спокійний, стійкий, розсудливий, надійний і збалансований.

8. Пізнавальні процеси - це психічні процеси, що відповідають за опрацювання та аналіз інформації, отриманої від навколишнього середовища. До них відносяться сприйняття, увага, пам'ять, мислення, уявлення, розуміння, та інші аспекти, які сприяють набуттю знань і розумінню світу.

9. Увага - це психічний процес, що відповідає за виділення певних стимулів чи інформації з оточуючого середовища для подальшого оброблення і сприйняття. Фізіологічні основи уваги включають активність мозкових структур, таких як ретикулярна активаційна система, яка регулює рівень уваги та бодрість, і функцію кори головного мозку, що відповідає за фіксацію та аналіз інформації.

10.     Види та якості уваги:

   За видами:

       Роздільна увага: здатність фокусувати увагу на конкретному завданні або стимулі, виключаючи інші впливи.

       Розподілена увага: здатність одночасно сприймати та реагувати на декілька стимулів або завдань.

       Зосереджена увага: здатність тривалий час утримувати увагу на одному завданні чи стимулі.

   За якостями:

       Спостережливість: здатність помічати деталі та зміни в навколишньому середовищі.

       Стійкість уваги: здатність тримати увагу протягом тривалого часу.

       Поділ уваги: здатність розподіляти увагу між декількома завданнями чи стимулами.

       Віддача уваги: здатність зосереджувати увагу на певних завданнях чи важливих інформаційних стимулах.

Вас заинтересует