Ответы
Відповідь:
"Потороча Хрипка" - це твір Василя Короліва-Старого. Головна героїня, Хрипка, отримала своє прізвисько з того часу, як стала Поторочею. Вона прийшла з чужої, далекої сторони і була неговіркою, як і всі Поторочі, і ніколи нічого не розповідала про себе.
Поторочі живуть окремо від іншої Невидимої Сили і майже не бачать інших створінь. Вони здебільшого сидять тихенько по старовинних руїнах, покинутих будинках, пожарищах, старих млинах та пустках. Живуть самітно, цілком одинокі.
Хрипку звали так через те, що коли вона озивалася, то мала занадто тихий, хрипливий голос. Вона була дуже суха та кощава, з довжелезним носом, що аж затуляв її верхню губу й майже сходився з її гострим підборіддям.
Вона довго жила в покинутій цегельні, що стояла осторонь великого міста. Цегельня обсипалася з часом, іноді падала мазка зі стіни, старі черепиці летіли від важкого снігу додолу, вітер обривав струхлявілі лати.