• Предмет: История
  • Автор: yurpalovayuliav
  • Вопрос задан 1 месяц назад

напишіть невелику розповідь за одніею з тем я особлива тому що

Ответы

Ответ дал: snezhana377
0
Мені часто говорять, що я особлива... Це, звичайно, дуже приємний комплімент, чи не так? Мимоволі усміхаєшся і навіть не знаєш, як же відреагувати на подібні слова. Але вся радість зникає згодом, коли починаєш усвідомлювати, що бути особливою – не так просто. Бути особливою – це бути відповідальною за ту ж свою особливість. Бо що означає бути «не такою», як усі? Доречніше буде сказати, а що ж означає бути не такою, як усі у нашому сучасному суспільстві? Мабуть, не мати шкідливих звичок, не вживати алкоголю, не лаятися, намагтися вчитися, дбати за рідних та близьких, а не лише за себе, брати активну участь у суспільному житті, а ще – любити життя, людей, Бога... Перелік можна продовжувати. Сумно, але у нашій країні воно так, навіть більше – у всьому світі воно так. Але якщо не брати до уваги соціальні чинники, якщо звернутися до власного «я», до своєї особистості, задаєшся питанням: а в чому я особлива? Адже не всі люди знають про твоє життя, не всі знайомі з тобою так близько. То чому ж говорять що я особлива?

Ось тут стає страшно. І страх цей з'являється власне від усвідомлення тієї своєї відповідальності. І здається тоді, що ти така недоречна у цьому світі. Яка це людина – особлива? Очевидно, по-особливому вона мислить, по-особливому спілкується, по-особливому любить, дивиться на світ по-особливому, а найголовніше – до такої людини особливі вимоги і вона ж сама вимагає по-особливому, вимагає по-унікальному, завжди більше, завжди від себе...Особлива ... Дивне слово. Так. Я нарешті погодилася з цим. Я є особливою. Моя унікальність полягає в тому, що я дитя Господа. Ні! Навіть не так. Моя унікальність полягає в тому, що я зрозуміла, що я дитя Господа. А всі діти Бога є особливими. У них життя геть інше: завжди радісне (навіть коли сумно), завжди щасливе (навіть коли біда), завжди сповнене дивної насолоди (навіть коли дуже гірко й прикро). Так, я особлива, бо прийняла цей дар – бути дитиною Бога. Це так важко – розказати й пояснити, які відчуття переповнюють тоді. Відчуття тихої, спокійної радості, блаженної надії і нескінченної довіри до Нього. І тоді я готова відповідати за свою особливість, бо вона дана Богом.
Ответ дал: anwris
3

Я особлива тому що я можу бачити світ по-новому

Я завжди була іншою. У школі я не могла запам'ятовувати правила, як інші діти. Я думала, що зі мною щось не так.

Коли я виросла, я зрозуміла, що я просто бачу світ по-новому. Я не можу бачити те, що бачать інші. Я бачу більше.

Я бачу красу в маленьких речах, які інші люди не помічають. Я бачу зв'язок між речами, які здаються не пов'язаними. Я бачу потенціал у кожній людині.

Я знаю, що я особлива. Я не така, як інші. І це добре.

Одного разу я йшла по парку і побачила старого чоловіка, який сидів на лавці і дивився на птахів. Він був один, і він виглядав сумним.

Я підійшла до нього і запитала, чи все в порядку. Він сказав, що він просто думає про своє життя.

Я сіла поруч з ним і ми почали говорити. Я розповіла йому про своє бачення світу. Він слухав мене з цікавістю.

Коли я закінчила говорити, він посміхнувся. Він сказав, що я допомогла йому змінити погляд на життя.

Я була щаслива, що я змогла допомогти йому. Я знала, що я особлива, і що я можу зробити світ кращим.

**

Я особлива тому що я можу бачити світ по-новому. Я бачу красу, зв'язок і потенціал. Я знаю, що я можу зробити світ кращим.

Вас заинтересует