Виразне читання поезії Ліни Костенко «Апологія лицарства»
Там, за віками, за гірким туманом,
де трубить вічність у Роландів ріг,
любов була єдиним талісманом,
а талісман ще звався – оберіг.
Було життя осяяне красою,
любов і честь цінились над життя.
І що там смерть з великою косою? –
Мужчина, лицар, сонячне дитя!
В моїх садах мелодії Провансу,
і жінка, жінка, жінка всіх віків!
За неї лицар гинув без авансу,
вона чекала цокоту підків.
В монастирях, фортецях і столицях,
з глухих палаців, схожих на тюрму,
якщо він лицар, - о, якщо він лицар! –
вона троянду кидала йому.
Гриміли вальси, пурхали амури,
давили будні, смикала сім’я, -
жіноча туга билася об мури:
де лицар мій, молитва де моя?!
І хоч в’яжіть, хоч плітку або клітку,
хоч бозна-хто розкаже бозна-де,
якщо він лицар – жінка кине квітку,
на все життя очима проведе.
Про що йдеться у вірші?
Напишіть розгорнуту відповідь
Ответы
Ответ:У вірші «Апологія лицарства» Ліни Костенко йдеться про часи, коли люди жили за принципом любові і честі. Головним талісманом того часу був оберіг - символ безпеки та захисту, який надавав сили і захищав від негараздів. Любов була єдиним талісманом, який допомагав людям пройти через всі випробування та пережити будь-які складнощі.
У цих часах жінка була незмінним супутником і підтримкою для лицаря. Вона була символом краси та жіночності, а також вміла чекати свого лицаря, який гинув за неї без авансу. Жінка вкладала свої надії та молитви в лицаря, який боровся за честь і славу. Вона була готова пожертвувати своїм щастям та комфортом, щоб підтримати свого коханого.
Автор також згадує про монастирі та фортеці, де жили лицарі, і про те, як жінки віддавали свої квіти та молитви своїм лицарям. Навіть у буденному житті, коли сім’я давила та смикала, жіноча туга билася об мури, але вона все одно вірила у свого лицаря. Жінка була готова підтримати свого коханого навіть у найважчі моменти та виконувати свою роль оберегу.
У кінці вірша автор нагадує, що навіть якщо люди будуть плести плітки та клітки, жінка все одно залишиться вірною своєму лицарю і буде проводити його очима на все життя. Вона буде залишатися його підтримкою та надією, навіть якщо це буде означати засудження в очах суспільства. Таким чином, вірш «Апологія лицарства» розкриває тему вірності та жертовності, які є невід’ємними складовими любові та честі.
Объяснение: