Ответы
1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.
2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.
3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.
Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).
4. “Повість минулих літ” та інші джерела повідомляють про сім переможних походів проти печенігів Володимира (990 p., 992 р. (двічі), 996 p., 997 p., 1001 p., 1004 p.).
5. Встановив тісні контакти з Візантією, Священною Римською імперією, Польщею, Швецією, Чехією, що свідчило про її великий міжнародний авторитет.
6. Започаткував „шлюбну дипломатію” руських князів, одружуючись сам і одружуючи своїх дітей з королівськими родинами європейських країн. Сам був одружений з сестрою візантійського імператора Анною, а після її смерті — з онукою германського імператора Оттона І. Сина Святополка одружив з дочкою польського князя Болеслава І Хороброго, Ярослава - з дочкою шведського короля Інгердою (Іриною).
Одна донька була дружиною польського короля, друга — чеського, третя — дружиною брата угорського короля.
7. За князя Володимира Руська держава перетворилася на імперію.