Я ніч не спав,— заснуть не мав я сили,
І бачив я, як зорі весняні
В досвітній час і мерхли, і біліли,
І потім всі погасли в далині.
І як туман хвилястими клубками
І воду скрізь, і землю повивав,
І світ увесь з землею й з небесами,
Здавалося, в тумані потопав.
Тумані туман! на сході не ясніло...
Невже й тебе, одвічнеє світило,
Він погасив, і смерть все обняла?
Але ще мить — і промінь рве завісу,
Дощ золотий линув на все з-за лісу:
То сонце йде, бог світу і тепла! Потрібен паспорт, ТЕРМІНОВО
Ответы
Епітети: в далині високій, густий туман, води прозорі, густий зелений ліс, із стін душних, ніч запашна, весна моя.
Метафори: спить земля, сплять прозорі води, спить густий зелений ліс, пісня ллється, серце рветься на волю із стін душних, ніч засвітила зорі, сприя весна, простір обняв.
Окличне речення: Скоріш туди!
Вже в далині високій сяють зорі,
Густий туман над озером повис,
І спить земля, і води сплять прозорі,
І тихо спить густий зелений ліс.
Десь на селі далеко пісня ллється,
То голосніш, то затиха вона…
Із стін душних на волю
Джерело: https://dovidka.biz.ua/vesniani-sonety-hrinchenka-analizАвтор: Борис Грінченко.
Дата написання: 1888
10 сонет
Тема твору: Після приходу весни степ ожив і відродився.
Ідея: Весна повертає до життя все, що так довго спало взимку, відроджує забуте.
Основна думка: Зміни, що приносить з собою весна, дарують друге життя.
Жанр: сонет.
Римування: перехресне (у катренах), суміжне (у терцетах; точніше римування типу ааб).
Художні засоби:
Епітети: замети сніговії, на кращих днів, днів квітущих, степ старий, гордий і багатий, ясно-зелені шати, процвітані лиштви, запашне
Джерело: https://dovidka.biz.ua/vesniani-sonety-hrinchenka-analiz