Ответы
Ответ:Історія показана очима дев’ятирічного німецького хлопчика – Бруно, який безтурботно живе в прекрасному п’ятиповерховому будинку в Берліні. В цей час йде Друга світова війни. Бруно живе зі своїми батьками, 12-річною сестрою Гретель.
Одного разу Бруно приходить додому і виявляє, що покоївка Марія складає його речі у валізу. Вони змушені переїхати, бо у батька нове важливе призначення по службі.
Бруно не особливо розуміє ким працює його батько. Він знає тільки, що батько військовий і у Фюрера на нього великі плани. Саме після вечері з Гітлером батько Бруно отримує посаду коменданта, і сім’я повинна переїхати в Геть-Звідси (в дійсності, Освенцім). Бруно не хоче їхати, він не хоче покидати свій будинок, школу, своїх друзів Даніеля, Карла і Мартіна. Але мати каже, що вони не можуть залишитися.
Бабуся хлопчика – колишня актриса, наполовину ірландка – була незадоволена тим, що батько Бруно погодився на нову роботу, але батько відповів, що це велика честь для нього самого та для Батьківщини. Перед від’їздом вони дуже посварилися. Бруно любив бабусю. Вона гарно співала, тому на кожне Різдво та на кожен день народження вона створювала для онуків невеличку п’єсу, яку вони розігрували перед матір’ю, батьком та дідусем.
Матір Бруно теж не хотіла переїздити, але все ж збирала речі.
Нове місце Бруно не подобається, він нудьгує, хоче грати, але дітей навколо немає. Новий будинок гірше старого – є тільки три поверхи, а навколо немає інших будинків, магазинів, фруктових і овочевих крамниць. Сестрі теж не подобався новий дім, Гретель пояснила братові, що цей дім називається Геть-Звідси (така назва була пов’язана з тим, що попередній мешканець погано виконував свою роботу й хтось сказав – геть його звідси).
Бруно сподівається, що вони пробудуть в новому будинку кілька тижнів, але батько дає зрозуміти, що вони тут надовго. З будинку в Геть-Звідси Бруно бачить табір, в якому люди носять смугасту піжаму.
Через кілька тижнів Бруно вирішує, що йому потрібно знайти якусь розвагу, або він зійде з розуму. Він вирішує спорудити гойдалку за допомогою мотузки і шини. Лейтенант Котлер, підлеглий батька, допомагає йому і наказує Павлу, єврею, дістати шину зі сховища. Павло допомагає йому, і незабаром Бруно щасливо гойдається, поки не падає на землю.
На щастя, Павло бачить падіння Бруно, несе його в будинок і обробляє рани. Павло в їх дім приходить, щоб чистити овочі та прислуговувати за вечерею. Але Бруно дізнається від нього, що насправді він лікар. Бруно не розуміє чому лікар працює на кухні, а не лікує людей. Незабаром після цього мати Бруно повертається додому і дізнається, що сталося. Вона просить Павла, сказати коменданту, що це вона обробила рани Бруно.
Бруно згадує, що хоче стати дослідником і вирішує вивчити дивний дротяний колючий паркан.
Вздовж паркану Бруно йшов понад годину, але нікого не бачив. Пройшовши ще трохи він зустрів свого нового друга – єврейського хлопчика, Шмуля, що сидів по той бік огорожі. Виявилося, що обидва хлопці народилися в один і той же день, і, як здавалося Бруно, у них багато спільного. Бруно розповідає, що жив в Берліні, а Шмуля, каже що він з Польщі. Шмуль живе у таборі разом з батьком, дідусем і братом, ну а де його мати він не знає, її відвезли в якесь інше місце. Бруно і Шмуль розмовляють і стають дуже хорошими друзями, хоча Бруно все ще не розуміє, що за люди по той бік паркану і чому вони там знаходяться, що вони там роблять.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/hlopchik-u-smugastiy-pizhami-skorocheno
Объяснение: