На одному з Одеських приватних підприємств, зареєстрованому 20 вересня 1997 року, виникло питання про укладення колективного договору. Підприємство, яке займалося реалізацією обчислювальної техніки, складалося з 28 працівників, серед яких було 25 осіб, що працювали за трудовим договором, і 3 працівники - члени сім'ї власника підприємства Голубової. Наймані працівники у складі 18 чоловік (2 працівника перебували у відрядженні, 3 - хворіли, 2 - виконували роботу поза межами підприємства) о 10 годині ранку провели збори, на яких уповноважили менеджера Деркача представляти інтереси трудового колектив) і провести переговори з Голубовою про укладення колективного договору.
Деркач подав Голубовій письмову пропозицію розпочати переговори і надати йому всю необхідну техніко-економічну інформацію для підготовки проекту колективного договору. Голубова відмовилася, пояснивши, що така інформація є комерційною таємницею. Крім того, вона вважала, що Деркач не має права представляти інтереси трудового колективу, оскільки такі функції, як всім відомо, повинен виконувати профспілковий орган. На підприємстві ж профспілки не було, отже, не могло бути і представників від трудового колективу. Далі Голубова попередила працівників, що збори були проведені у робочий час, а тому вважаються незаконними. На збори не були запрошені інші працівники, в тому числі і вона сама. За порушення трудової дисципліни всім учасникам зборів було оголошено догану і заробітна плата затримана на місяць, Із зарплати було вирахувано по ЗО грн. штрафу за порушення дисципліни. Після таких заходів з боку власника всі працівники відмовилися від укладення колективного договору, про що письмово склали заяви, Деркачу за незадовільне виконання організаційної роботи було запропоновано звільнитися.
Питання: Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку.
Ответы
Проаналізуємо ситуацію та дамо правову оцінку:
Чи були законні збори працівників?
Збори працівників були законними. Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), працівники мають право на участь в управлінні підприємством, в тому числі через обраних ними представників. Збори працівників є однією з форм реалізації цього права.
Збори були проведені в робочий час, але це не є порушенням закону. Відповідно до статті 45 КЗпП України, час, протягом якого працівники залучаються до участі в управлінні підприємством, вважається робочим часом і оплачується в підвищеному розмірі.
Збори були проведені в присутності 18 працівників, що становить більше половини загальної кількості працівників підприємства. Це є достатньою кількістю для прийняття рішень, які стосуються інтересів трудового колективу.
Отже, збори працівників були законними.
Чи мав право Деркач представляти інтереси трудового колективу?
Так, Деркач мав право представляти інтереси трудового колективу. Відповідно до статті 43 КЗпП України, представниками трудового колективу можуть бути обрані працівники підприємства.
У даному випадку Деркач був обраний працівниками підприємства представляти їхні інтереси у переговорах з власником підприємства про укладення колективного договору. Таким чином, він мав право представляти інтереси трудового колективу.
Чи мала право Голубова відмовитися надавати техніко-економічну інформацію для підготовки проекту колективного договору?
Так, Голубова мала право відмовитися надавати техніко-економічну інформацію для підготовки проекту колективного договору. Відповідно до статті 43 КЗпП України, колективний договір укладається з урахуванням інтересів сторін і повинен містити норми, які регулюють найважливіші питання трудових відносин, зокрема, умови праці, соціально-побутового забезпечення працівників, їхні права та обов'язки.
Техніко-економічна інформація може містити конфіденційну інформацію, яка не підлягає розголошенню. У цьому випадку Голубова мала право відмовитися надавати таку інформацію.
Чи мала право Голубова застосувати до учасників зборів дисциплінарні стягнення?
Ні, Голубова не мала права застосувати до учасників зборів дисциплінарні стягнення. Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі дисциплінарні стягнення: догану, звільнення.
У даному випадку учасники зборів не порушували трудової дисципліни. Вони скористалися своїм правом на участь в управлінні підприємством, яке гарантується їм законом.
Отже, дії Голубової щодо застосування дисциплінарних стягнень до учасників зборів є незаконними.
Чи мала право Голубова запропонувати Деркачу звільнитися?
Так, Голубова мала право запропонувати Деркачу звільнитися. Відповідно до статті 40 КЗпП України, працівник може бути звільнений за власним бажанням, а також у разі зміни власника підприємства, зміни типу, виду, найменування підприємства, установи, організації, перепрофілювання, реорганізації, ліквідації підприємства, установи, організації.
У даному випадку Голубова запропонувала Деркачу звільнитися через незадовільне виконання ним організаційної роботи. Якщо Голубова доведе, що Деркач не виконав свої обов'язки як представника трудового колективу, то суд може визнати звільнення Деркачу правомірним.
Висновок:
Дії Голубової щодо відмови надавати техніко-економічну інформацію для підготовки проекту колективного договору, а також щодо застосування дисциплінарних стягнень до учасників зборів є незаконними. Дії Деркачу щодо представництва інтересів трудового колективу є законними. Запропонування Голубовою Деркачу звільнитися є законним, якщо Голубова доведе, що Деркач не виконав свої обов'язки як представника трудового колективу.
Рекомендації:
- Працівники підприємства мають право оскаржити дії Голубової до суду.