Частково вірш перегукується з філософським роздумом українського мислителя Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права»: мандрівний філософ демонструє байдужість до всіх спокус світу і протиставляє їм чисте сумління як найвищу цінність. Про який твір йдеться
Ответы
Відповідь:
Про вірш Тараса Шевченка "Мандрівник".
У вірші Шевченка мандрівник також демонструє байдужість до всіх спокус світу. Він не прагне до багатства, влади, слави. Він вважає, що всі ці речі є неважливими порівняно з внутрішнім спокоєм і чистотою сумління.
У вірші є такі рядки, які перегукуються з філософським роздумом Сковороди:
"Я нічого не хочу,
Я нічого не благаю,
Я нічим не дорожу,
Я нічим не дорожу."
Ці рядки свідчать про те, що мандрівник не прагне до матеріальних благ і не залежить від них. Він цінує лише духовні цінності, такі як чисте сумління.
Також у вірші є такі рядки, які можна інтерпретувати як протиставлення спокус світу чистому сумлінню:
"І багатий, і убогий,
І щасливий, і нещасний,
І вільний, і невільний -
Усі ми рівні перед Богом."
Ці рядки свідчать про те, що всі люди рівні перед Богом, незалежно від їхнього матеріального становища, щастя чи нещастя, свободи чи несвободи. Цей рівеллянство перед Богом дає людям можливість знайти справжню свободу і щастя, якщо вони будуть керуватися чистим сумлінням.
Таким чином, вірш "Мандрівник" Тараса Шевченка перегукується з філософським роздумом Г. Сковороди "Всякому місту — звичай і права" в тому, що обидва твори пропагують ідею важливості чистого сумління як найвищої цінності.
Пояснення: