Ответы
Ответ:
1. Опале від туги та невдач чоло Черниша вражало своєю безжиттєвістю, немов темне дзеркало його внутрішніх страждань.
2. Явір, що тремтів перед темними витоками ріки, зірвавшийся зі своєї осінньої краси, нагадував Чорній Раді про неминучий прихід зими.
3. У сутінках, коли прогулянковий місток тремтів на вітрі, Черниш відчував, як його власні сумні думки та турботи перепліталися з мріями про краще майбутнє.
4. Затемнені хмари на небі вражали його власним життєвим невдачами, надаючи пейзажу вигляд таємничого загадкового світу.
5. У замшелому старовинному замку, де пролітали тіні минулого, Черниш шукав відповіді на питання, що турбували його душу.
6. В кімнаті, освітленій лише канделябром, віддзеркалювалася втрачена надія Чорного Ряди, яка лише сповільнено гасла в його серці.
7. Зневірений життєвими обставинами, Черниш мандрував лісовими стежками, вбираючи в себе атмосферу таємничості довколишнього світу.
8. Ластівки, що граційно кружляли над замком, створювали враження, ніби приносять вісті з віддалених земель, але Чорний Рада лишався байдужим до їхнього таємничого полету.
9. В північному сяйві, що обіймало замок, Черниш відчував, як його власні бажання та прагнення зливалися з темрявою ночі.
10. У мить самотності під зоряним небом, Чорний Рада розумів, що його доля невіддільна від загадкового обличчя часу та величі минулого.