Ответы
Ответ:
Щодо думки історика Нормана Дейвіса про Польсько-литовську Річ Посполиту, є декілька аспектів, які можна розглядати.
1. **Монархічна Республіка:** Польсько-литовська Річ Посполита мала унікальну політичну систему, де владарі були обрані за певних умов, а не успадковували владу. Це можна розглядати як елементи республіканізму. Обрання великого князя чи короля відбувалося шляхтою (шляхта), а це визначало ступінь обмеженості влади.
2. **Республіканська за структурою і духом:** Річ Посполита дійсно мала елементи республіканської структури, де шляхта (землевласницький клас) мала великий вплив на прийняття рішень.
3. **Відмінна від інших систем:** В порівнянні з абсолютними монархіями Франції, Іспанії і Росії, де влада була централізована, Річ Посполита була менш централізованою та відкритою для впливу шляхти.
Щодо внеску польського війська та українських козаків у перемогу в Хотинській війні, можна навести такі аргументи:
1. **Битва під Хотином (1621 рік):** Польсько-литовська Річ Посполита разом із союзниками, включаючи українських козаків під командуванням гетьмана Яна Кароль Ходкевича, здійснила успішну облогу Хотина та здобула перемогу над Османською імперією.
2. **Важливість союзу:** Українські козаки в той час вже мали досвід боротьби з турецько-татарськими силами, тому їхній внесок в боротьбу був важливим для успіху коаліції.
3. **Угода після битви:** Після битви під Хотином було укладено Андрусівський мир, який заклав основи для подальшого співжиття між Річчю Посполитою та Османською імперією.
Таким чином, подальше вивчення історичних джерел та аналіз подій підтримує думку про республіканську структуру Річі Посполитої та важливий внесок польського війська та українських козаків у боротьбі проти Османської імперії.