Question

Скласти твір-мініатюру на тему «Можна без хліба на світі прожити, а без Вітчизни згіркне життя» (8-10 речень), вживаючи складні речення різних типів. даю 100 балів​

Answer 1

Ответ:

Можна без хліба на світі прожити, а без Вітчизни згіркне життя

Хліб - це основа нашого життя. Він дає нам сили, енергію, допомагає вижити. Але можна без хліба на світі прожити, якщо є любов, турбота, підтримка близьких. А ось без Вітчизни - ніколи.

Вітчизна - це наш дім, наша земля, наша історія, культура. Це місце, де ми народилися, виросли, де живуть наші рідні та близькі. Вітчизна - це те, що дає нам відчуття безпеки, надійності, гордості.

Якщо людина позбавлена Вітчизни, вона стає знедоленою, самотньою, приреченою на страждання. Вона втрачає зв'язок зі своїм корінням, з рідними, з минулим.

Тому можна сказати, що хліб - це матеріальна основа життя, а Вітчизна - це духовна основа життя. Без одного можна прожити, а без іншого - ні.

**Складні речення різних типів:**

* **складнопідрядне речення з підрядним умови:** "Якщо людина позбавлена Вітчизни, вона стає знедоленою, самотньою, приреченою на страждання."

* **складнопідрядне речення з підрядним часу:** "Вона втрачає зв'язок зі своїм корінням, з рідними, з минулим."

* **складнопідрядне речення з підрядним місця:** "Вона стає знедоленою, самотньою, приреченою на страждання **в чужому краю**."

**Експресивні засоби:**

* **риторичне запитання:** "Можна без хліба на світі прожити?"

* **гіпербола:** "Вона стає знедоленою, самотньою, приреченою на страждання."

* **епітет:** "духовна основа життя"

Объяснение:

если я помог тебе пожалуйста, сделай этот ответ "лучшим ответом", или проще дай корону

Answer 2

Можна без хліба на світі прожити, але без Вітчизни згіркне життя, як висохле стебло без коренів, що несе вітрища життєвого плоду. Спробуй відірвати серце від рідної землі, і воно буде як зневоднене крило, не в змозі взлетіти у високий польот духовної свободи. Ти можеш подивитися на чужі краї через вікно, але тільки через вікно рідної хати відчуєш тепло та запах домашнього затишку.

Хоча без хліба можна витримати голод, без Вітчизни втратиш свою основну ідентичність, як потерпілий корабель без компасу на морі несамовитих емоцій. Це, як зліпити з піску казковий замок, але відчувати його реальність можливо лише, коли він росте на землі рідного краю. Життя без Вітчизни – це манекен на подушці, крізь яке пролітає час, але серце залишається струнким лише на рідній почві. Так, можна існувати, але це як тінь без світла, безбарвна сутність, де втрачається найголовніше – власна душа.