• Предмет: Литература
  • Автор: intelekt5
  • Вопрос задан 3 месяца назад

СРОЧНО!!! написати есе про твір Лесі українки співець про його милозвучність і ТД. ДАЮ 80 БАЛЛОВ

Ответы

Ответ дал: yulia9364
3

Ответ:

Твір Лесі Українки "Співець" — це виразна поетична композиція, яка зачаровує своєю милозвучністю та глибоким змістом. Це невимушена, але вражаюча гра слова, яка створює враження музичності та завороження.

У поемі Лесі Українки відчувається гармонія між словами та музикою, а саме співець виступає як поет, митець, який владно володіє мовою та вміло вбирає в неї найкращі фрази, створюючи чарівний музичний образ. Милозвучність твору визначається не тільки різноманітністю ритму та гармонії, але й витонченим використанням фонетики, рим та звукових образів.

Однією з ключових рис "Співця" є вдало підібрана лексика та образна мова. Леся Українка, використовуючи образ співця, передає витонченість мови, яку співець вдосконалює, наділяючи слова особливою естетикою та емоційністю. Кожне слово, наче нота у музичному творі, має свій власний звучання та впливає на слухача, викликаючи естетичне задоволення.

Мовлення твору різноманітне, насичене образами, метафорами та порівняннями. Слова співця стають виразними засобами передачі почуттів та настрою. Кожен звук, кожен образ утворюють неповторний ліричний ансамбль, де милозвучність виражається не лише у звуках, але і в глибині поетичних образів.

Важливим аспектом милозвучності "Співця" є ритмічна гармонія. Ритм несе в собі мелодію поетичного мовлення, робить текст легким та летючим, немов музичний акомпанемент до витончених слів співця. Відчуваєш, як серце твору б’ється в такт, створюючи внутрішній ритм читача.

У заключенні, твір Лесі Українки "Співець" — це витончена поезія, де милозвучність виявляється в гармонії слова, виразності мовлення та ритмічній естетиці. Співець-поет створює музичний світ, до якого захоплює та в якому кожне слово — це нота, а кожен рядок — це мелодія вишуканої поетичної симфонії.

Ответ дал: safoniktana96
2
Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді – Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, “літературній “ родині. Їі мати – відома письменниця Олена Пчілка, Батько – юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті. Дитячі роки Лесі минали на Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю. Леся Українка
Демократичний стиль життя в родині сприяв зближенню з селянськими дітьми, засвоєнню народних звичаїв, традицій. А фольклор Волині вводив вразливу дівчинку в незвичайний, химерний світукраїнської міфології з її мавками, перелесниками, русалками. Маленька Леся так повірила в існування лісових істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку.В останній рік життя в поемі. “Про велета” Леся Українка згадує:


Давно, в дитячий любий вік,
в далекім ріднім краю
я чула казку. Чула раз,
а й досі пам’ятаю.


Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила прервати це захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі і жалі (“До мого фортепіано”). Проте музика зовсім не полишила, а глибоке її розуміння, відчуття гармонії, мелодії відлунюється у багатьох творах, про що свідчать уже заголовки: “Сім струн”, “Мелодії”, “Ритми”, “Пісні про волю”, “Лісова пісня”…

Хвороба спричинилась до того, що Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному учбовому закладі. Але наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різносторонні знання. Особливо добре знала литературу – вітчизняну і світову, володіла класичними і основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Історію так досконало вивчила, що у 18 років написала підручник “Стародавня історія східних народів”. З юних років цікавилась філософією, знайомилась з науковимсоціаліхмом, читала марксистську літературу.

Швидкому розвитку письменницьких здібностей Лесі Українки сприяла творча атмосфера, в якій зростала, її оточення, серед якого були Михайло Старицький, Микола Лисенко, Іван Франко. Великий вплив на її духовний розвиток мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч. Він намагався ввести Лесю у світ культури різних народів, виховати як свідому громадянку, консультував з найрізноманітніших питань.

Коли дівчинці було 9 років, заарештували за революційну діяльність її тітку Олену Антонівну Косач. Ця подія надзвичайно схвилювала Лесю і вона написала вірш “Надія” – перший відомий нам твір письменниці. Глибоко вразила Лесю трагічна загибель у каторжанській тюрмі в снігах Забайкалля революційноїнародниці Марії Ковалевської, матері її найбжчої товаришки. У вірші “Віче”, згадуючи свої дитячі забави серед руїн замку Любарта в Луцьку, Леся Українка говорить, що діти “таємні товариства закладали”, співали “червоні пісні”. Відтоді в душі маленької дівчинки – майбутньої великої поетеси
Вас заинтересует