Ответы
Ответ:
"Свято, яке Приносить Добро"
В кожному нашому житті є свята, які не тільки зближують нас з рідними та друзями, але й приносять в наші серця тепло і радість. Одне з таких свят - це особливий час, який приносить добро, минуле та майбутнє, переплетені нитками щастя.
Світло свічок, яскраві вогні, запах смаженої курки - все це символи того свята, яке приносить радість і сплеск емоцій. Щоразу, коли настає цей час року, моє серце наповнюється теплом. Як дитина, я чекав цього свята з нетерпінням, а зараз, як доросла людина, це свято для мене - це можливість об'єднати сім'ю, поділитися теплом і здоров'ям.
Проте це свято - це не лише день, коли наші столи ламаються від смачних страв і подарунків. Це також час подумати про тих, хто не має можливості відзначити це свято з родиною. Тож, коли світають вогники на ялинці, нехай вони принесуть світло і в темряві тим, хто відчуває самотність.
Спогади про минулі свята завжди приносять усмішку на моє обличчя. Вони - це найкращі подарунки, які залишаються з нами назавжди. Кожен подарунок, отриманий чи подарований, має свою історію, яка зберігається в наших серцях.
Однак найважливіше - це те, що свято приносить нам не лише радість на мить. Воно приносить в наші життя почуття єднання, любові та розуміння. Це той магічний час, коли ми зупиняємося і даруємо одне одному увагу.
Таким чином, свято, яке приносить, приносило і приноситиме добро. Воно є яскравим світлом в наших серцях, яке нагадує нам про те, наскільки важливо цінувати кожен момент і ділитися теплом і любов'ю. Хай це свято завжди залишається в наших душах і несе з собою добро, навіть коли вогні світла вже погаснуть.
Объяснение:
удачі
Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо "зимнього", святкують урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.
Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали "батьком сиріт, вдів і бідних". Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.