• Предмет: Литература
  • Автор: apankov507
  • Вопрос задан 3 месяца назад

напишіть твір за творчість лесі українки та тараса шевченка

Ответы

Ответ дал: ivankarbovskiy
2

Ответ:

Леся Українка — видатна українська поетеса. Це сильна, витривала, мужня жінка, котра пережила багато тяжких ситуацій. Вона завжди рівнялась на середньовічних лицарів і жила з однією фразою: «Убий, не здамся!» Усі свої переживання, почуття, думки поетеса залишала у віршах. Факти говорять, що Леся була закритою людиною, увесь біль тримала в собі, а згодом виливала в поезію. Навіть зі своєю мамою, Оленою Пчілкою, дівчина була не зовсім близькою, тому спасало її лише мистецтво. Вона обожнювала грати на фортепіано, та життя її повернулося так, що дівчина почала писати вірші.

Тяжкою була розлука Лесі зі своїм форпетіано. Хвороба прикувала дівчину до ліжка... Одного разу Леся навіть говорила, що, мабуть була б кращим музикантом, аніж поетесою, якби могла грати на улюбленому музичному інструменті. У вірші «До мого фортепіано» зі збірки «На крилах пісень» дівчина показала усі свої переживання через те, що більше ніколи не зможе грати. Вона звертається до фортепіано, жалкує, що більше не зможе виливати свої почуття в музику, хвилюється за те, що залишає музичний інструмент на самоті. Так, Леся була щирою зі своєю молодшою сестрою Ольгою, але ж найпотаєміше вона випускала із себе через мелодію. Музика неначе розуміла дівчину. Звуки фортепіано піднімали їй настрій, наштовхували на чудові спогади:

Мій давній друже! мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувать думки веселі і сумні.

Неймовірно цікавою є й драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Авторка зображує два світи: людини й природи. Показує їх не тільки в гармонійних, а й в суперечливих взаєминах. Леся Українка возвеличує щире, віддане почуття кохання, красу людських взаємин, доброту, щирість лісової Мавки. У творі описані волинські ліси, їхня чарівність, казковість, загадковість, краса. Уся драма має дуже багато символів. Персонажі, деталі, природа є знаками певних духовних станів. Наприклад, Перелесник і «Той, що греблі рве» символізують молодість, волю, піднесеність; Водяник нагадує про старість і поміркованість. Столітній величезний дуб на галявині біля Лукашевої хати — символ єдності людини й природи. Отож зрізавши й продавши цей дуб, мати й Килина тим самим остаточно позбавляють себе можливості влитися в гармонію світу, тобто сягнути щастя. Дуже майстерно жінка охарактерезувала всіх героїв за допомогою багатьох художніх засобів.

Объяснение:

це твір Лесі Українки

Ответ дал: zefirk79
1

Ответ:

Порівнювати двох видатних письменників, громадських діячів, яких знає кожен українець із раннього дитинства, — справа нелегка. Стає ще складніше, коли доводиться порівнювати сенс життя цих двох людей. На перший погляд, вони абсолютно різні за будь-яким критерієм: періодом і місцем проживання, обставинами, за яких почали творчу діяльність, стилем творів, характерами. Світ побачив творчість Тараса Григоровича на кілька десятиліть раніше, ніж Лесі Українки. Великий Кобзар ріс кріпаком, став сиротою в дитинстві й жив скромно, а Леся була вільною з народження й мала велику, достатньо заможну сім’ю. Що ж насправді спільного між ними двома?Тому, хто знайомий із творчістю обох, помітний спільний провідний мотив захоплення батьківщиною і мотив незламної віри в силу волі. Остання в кожного була своя. Леся Українка боролася з тяжкою хворобою за життя, Шевченко відстоював власні переконання, особисту свободу. І він, і вона могли провести життя зовсім інакше, не намагаючись проявити себе в літературі. Ось тут і проявляється сенс життя цих двох великих людей. Творити, виражати світобачення через мистецтво. Адже шевченкова спадщина, окрім літературних творів, налічує кількадесят малярських ескізів і повноцінних картин. Але головне — у віршах та поемах. Поет піднімає безліч проблем, таких як принизливе ставлення до українців з боку царської влади, зубожіння селян, сувора цензура, за допомогою якої правляча верхівка намагалася приховати реальний стан речей. Згадує знедолених закріпачених людей, бо сам значну частину життя до них належав.Відомо, що Тарас Григорович міг би жити в оточенні інтелігенції, малювати і не перейматися своїм майбутнім, не хвилюватися так відчайдушно за народ. Тоді б йому не довелося стати вигнанцем із рідної країни, не жив би він довгі роки в засланні. Однак не міг Шевченко мовчати. Раз за разом він звертався до наступних поколінь із рядків своїх віршів з надією на те, що вони зможуть щось змінити. Поет хотів бачити країну вільною і процвітаючою, але знав, що пройде не одне десятиліття, поки так буде.Леся Українка була більш схильна описувати красу природи, в першу чергу рідного краю. Важливе місце у її творчості займає опис власної боротьби з хворобою, бажання жити. Ця горда жінка до останнього вірила в найкраще, не здавалася і була прикладом для інших.Хоч тематика дещо відрізнялася, але кожен із них намагався виразити свою життєву позицію таким чином. Висновок тут очевидний: сенс життя двох видатних людей полягав у їхній творчості.

Объяснение:

Вас заинтересует