Ответы
Ответ:
Київська Русь (IX-XIII століття) має важливу роль у формуванні східнослов'янської культури. Основні аспекти культури Київської Русі включають:
1. **Християнство:** У 988 році князь Володимир хрестив Київську Русь, введення християнства стало ключовою подією. Це вплинуло на архітектуру (зведення церков), письменство (з'явлення кирилиці), обрядовість і мистецтво.
2. **Архітектура:** Зводження храмів і кафедрал, таких як Софійський Собор в Києві, який є визначним прикладом стародавнього руського зодчества.
3. **Письменство:** Розвиток письменства, створення перших літописів (Повість врем'янних літ), а також літературних творів, таких як "Слово о полку Ігоревім".
4. **Спадщина права:** Запровадження Руського права, що відзначалося принципами справедливості та регулюванням відносин у суспільстві.
5. **Мистецтво та ремесла:** Розвиток мистецтва і ремесел, зокрема виготовлення декоративних виробів, прикрас, вишивки.
6. **Спілкування з іншими культурами:** Контакти з іншими цивілізаціями, такими як Візантія та Арабський світ, сприяли обміну знаннями і розвитку культурних традицій.
Київська Русь створила культурні засади, які лягли в основу подальших розвитків східнослов'янських народів.
Відповідь:Розвиток літератури та мистецтва
Формування давньоруської держави починається у другій половині IX ст. Слов’яни належать до народів індоєвропейської родини. Праслов’яни населили територію давньоруської держави у III-II тис. до н. е. Їм протистояли спочатку кимерійці, потім – скіфські племена. Власним ім’ям почали іменуватися з VI ст. н. е.
Формування давньоруської народності належить періоду IX-X ст. Воно здійснювалось у процесі асиміляції слов’ян з фінно-уграми і балтами. До цих часів належить поняття "Русь". У широкому смислі "Русь" означала усі землі східних слов’ян, що підвладні Києву. У вузькому значенні (географічному) – місце, що лежить на південь від Києва, між річками Рось, Росава, Дніпро.
Давньоруська держава склалася у 2-й половині IX ст. Це була раннєфеодальна держава, господарчу основу якої становило землеробство. Тим самим забезпечувалась сталість культурних традицій, перейнятих Київською Руссю від скіфських землеробських племен, а також у цілому від праслов’янської етнічної спільноти.
Давньоруська культура орієнтувалась у своєму розвитку на Візантію, що обумовлювалось рівнем розвитку матеріальної культури та вибором Давньою Руссю православ’я.
В Київській Русі закріпилася давньоруська писемність, що її впровадили Кирило та Мефодій.
Водночас з розвитком писемності виникає інтерес до проблем естетики. Важливішими категоріями естетики є краса, образ, символ, канон. З прийняттям християнства за мистецтвом утверджується визнання пізнавальної та культової функції на протидію сміховій естетиці язичницької доби.
Книжкова культура Київської Русі значною мірою носила філософський характер. Мали широке розповсюдження переклади книг з філософії, риторики, граматики. Кирилицею написані всі відомі твори XI ст. (і наступних століть): Остромирове Євангеліє, Ізборники 1073 та 1076 рр., "Слово про Закон та Благодать", Мстиславове Євангеліє, "Повість минулих літ". Ці твори – не єдині пам’ятки, на підставі яких можна скласти уявлення про характер і рівень поширення писемності у Київській Русі.
Пояснення:
Я не знаю чи точно правельно.