Ответы
Відповідь:
Пояснення:
У французького поета-авангардиста Ґійома Аполлінера є вірш «Маленьке авто», в якому йдеться про перехід людства до нової доби, у якій усі країни й народи, а відповідно і кожна окрема людина, вимушені були діяти й мислити по-новому. Твір був написаний 31 серпня 1914 р. з приводу оголошення Першої світової війни. Напередодні військової мобілізації в Парижі поет разом зі своїм другом і шофером їхав у машині із Довіля до столиці. Вони безтурботно розмовляли, жартували, сміялися і не знали того, що на маленькому автомобілі в’їдуть у зовсім інший Париж, в іншу епоху… Ґійом Аполлінер, як і його сучасники, усвідомив, що розпочалася не тільки Перша світова війна, а нова історія світу. Та історія, яка, за його словами, «розрізала тіло людства». Історія, в якій тепер доведеться жити й виживати по-новому.
(…) Ми сказали прощай цілій епосі
Над Європою вставали розлючені велетні
Орли покидали гнізда чекаючи сонця
Хижі риби виринали з безодень
Народи сходились аби пізнатись до кінця
Мерці здригалися із жаху в своїх похмурих домовинах
Собаки гавкали туди десь до кордонів
Я їхав несучи в собі усі ці армії що бились
В моїй душі ж бо пролягли усі краї якими сунулись війська (…)
(Переклад Миколи Лукаша)
В авангардній поезії митця немає розділових знаків, традиційних строф, рим, лише – приголомшливі сюрреалістичні образи й стирання меж поміж реальним та ірреальним. Це був тривожний крик митця про майбутні трагедії й катастрофи ХХ ст., що розпочалися з Першої світової війни.
Кожен із нас нині переживає подібні почуття, адже зовсім несподівано для самих себе ми всі на початку ХХІ ст. «в’їхали» в нову епоху. У своїх маленьких будиночках і маленьких автівках ми, як колись Ґійом Аполлінер і його друзі, опинилися в новій фазі людства. І річ не тільки у страшній всесвітній пандемії. Вона стала лише каталізатором певних процесів планетарного масштабу. Ми є свідками тотальної катастрофічності, крихкості світу й водночас його кардинальної перебудови, встановлення нового світового порядку. І не тільки свідками… Мимоволі ми стали учасниками глобальних подій.
Мова піде про поняття Четверта індустріальна революція або Четверта промислова революція (англ. The Fourth Industrial Revolution, Industry 4.0), яку нині переживає все людство. І ми з вами також. Термін став відомим після квітня 2011 р., коли на Ганноверському ярмарку (нім. Hannover Messe), найбільшому у світі ярмарку промисловості, група «Industry 4.0» запропонувала низку ініціатив з метою підвищення ефективності та конкурентоздатності німецької економіки. Зокрема тоді було запропоновано посилення інтеграції промислових та кібернетичних систем. Тобто йшлося не тільки про нові промислово-технологічні процеси, а й про новітні стратегії управління цими процесами, що фактично відкрило нову еру в організації керування економікою Європи та світу. А відповідно – і в організації усіх аспектів суспільного життя (політики, освіти тощо).
Загалом людство пережило вже три індустріальні революції. Перша відбулася наприкінці XVIII – на початку XIX ст. й була зумовлена переходом від аграрного виробництва до промислового за рахунок винаходу парової енергії, нових механізмів та розвитку металургії. Друга індустріальна революція охопила період другої половини XIX – початку XX ст., коли була відкрита й упроваджена електрична енергія, що забезпечила новий рівень виробництва й розподіл праці. Третя індустріальна революція (з 1970-х років до початку XXI ст.) відбулася завдяки поширенню інформаційних систем та їх застосуванню у виробничих процесах. Нині настав етап Четвертої індустріальної революції (з 2010-х років) – перехід на повністю автоматизоване цифрове виробництво, управління інтелектуальними системами в режимі реального часу, що виходять за межі одного виробництва, із перспективою об’єднання в одну глобальну промислову мережу. Ці зміни охопили технологічні процеси й суспільно-політичні процеси в межах не лише одного виробництва чи навіть однієї країни, а в масштабах усього світу.