Ответы
Відповідь:
Сільське господарство
Плуг, соха, серп, коса, борона та інші знаряддя праці були досить досконалими, щоб забезпечувати велику врожайність – у середньому, трохи менше ніж 8 ц зерна з 1 га. Основними культурами, що їх вирощували у руських селах, були пшениця, жито, овес та ячмінь. Також використовувалися різні, залежно від клімату, системи обробки ґрунту. Іноді селяни об’єднувалися у колективи для спільного користування реманентом та взаємної допомоги по господарству. Значні площі пасовиськ і сінокосів дозволяли розводити худобу, що забезпечувала населення не лише м’ясо-молочною продукцією, а й сировиною для виготовлення одягу та взуття. Проте розводилася не лише корови, вівці, кози, але й свині, воли, коні, кури, гуси та голуби. Звісно, мали місце і промисли: полювання, рибальство та бджільництво.
Ремесло
центрами ремесел стали міста, котрих на Русі перед монгольською навалою було близько 100. Ще було 2-3 сотні так званих «градів» – невеличких, проте добре укріплених поселень. І у всіх цих населених пунктах розвивалося гончарство, теслярство, ткацтво, ковальство, кожум’яцтво та інші, усього близько 60 різноманітних ремесел були поширені на Русі. Окремо можна виділити металургію та металообробку, адже археологічні знахідки вказують на 150 видів виробів із заліза, що вказує на високу майстерність руських металургів та ковалів. Взагалі, ремесло на Русі можна розділити на міське та сільське. Якщо міське було окремою і самодостатньою галуззю економіки, то сільське було менш технологічним, не таким якісним та різноманітним, адже було направлене на підтримку землеробства та скотарства – створення та ремонт сільськогосподарського реманенту. У свою чергу, сільське господарство розвивалося у передмістях, постачаючи у міста харчі першої необхідності.
Торгівля
Саме торгівля сприяла росту економічної могутності Русі: контроль над «шляхом із варяг у греки» сприяв економічному піднесенню та відкривав шлях на Візантію, торгівельні відносини з якою розвивали обидві держави та доповнювали численні воєнні дії. І саме із Царгородом були підписані перші руські міждержавні угоди, у яких уточнювалися засади торгівлі між двома країнами. Окрім міжнародної, активно розвивалася і внутрішня торгівля, адже був конче необхідний товарообіг між містом та селом.Чітке розділення сільського господарства та ремесла, надлишок виробництва та активність руської знаті сприяли не лише утвердженню торгівлі як важливої галузі економіки Русі, а й постійному зростанню її об’ємів.
Економічне життя Русі було цілком гармонічним. Ріст виробництва продукції сільського господарства та ремесел сприяв розвитку торгівлі, завдяки чому Русь була втягнута у фінансову та торгівельну систему тогочасного світу.