Тексти диктанту
Іван кохався в музиці і навіть трохи знав її. З приймача йому звучали Лисенко й Чайковський.
Музика це був його схрон, про глибину якого не/відав ніхто. Іван не/хотів, аби його мали за
тонкожилого. Так називали в селі діда Петра.
Той дід був хліборобом проте мав схильність, яка викликала здивування в усіх, не/вкладаючись у
приписи селянс...кого життя. В місячні ночі дід брав скрипку і сівши з нею на призьбі грав. Тиха
ніжна мелодія проймала наскрізь село хлипала попід сон..ими стріхами тонула в солов’їнім щебеті
край левад. Крад..кома відчинялися вікна. Хлібороб що удень кепкував з діда схилявся й слухав.
Іванові дідова скрипка проймала душу. Він відчував чистоту звуків їхню не/земну недосяжність і
щирість. Дід Петро музикант од Бога. (За Ю.Мушкетиком; 120 сл.)
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Граматичну основу речення становлять
а) слова, граматично не зв’язані з реченням;
б) другорядні члени речення;
в) головні члени речення.
2. Складеним іменним присудком називається присудок,
а) виражений словосполученням;
б) утворений з іменної частини й допоміжного дієслова-зв’язки;
в) утворений з допоміжного дієслова й неозначеної форми дієслова.
3. Означення, яке має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово,
називається
а) прикладкою;
б) узгодженим означенням;
в) неузгодженим означенням.
4.. Скласти й записати речення з неузгодженим означенням : будинок з каменю, бажання
мандрувати
5. Між підметом і присудком ставиться дефіс, якщо
а) якщ обидва іменники;
б)якщо є слова не, як;
в) якщо іменна частина прикметник
6. Тире між підметом і присудком стоїть у реченні:
а) З їжака не буде бика. (Нар.творч.);
б) Будувати – велику мороку мати. (Нар.творч.);
в) Квіти розвиваються не тільки в неділю. (Нар.творч.).
Ответы
Відповідь:
Тексти диктанту:
Іван кохався в музиці і навіть трохи знав її. З приймача йому звучали Лисенко й Чайковський.
Музика це був його схрон, про глибину якого невідав ніхто. Іван не хотів, аби його мали за
тонкожилого. Так називали в селі діда Петра.
Той дід був хліборобом, проте мав схильність, яка викликала здивування в усіх, не вкладаючись у
приписи селянського життя. В місячні ночі дід брав скрипку і сівши з нею на призьбі, грав. Тиха
ніжна мелодія проймала наскрізь село, хлипала під сонячними стріхами, тонула в солов’їнім щебеті
край левад. Крадкома відчинялися вікна. Хлібороб, що удень кепкував з діда, схилявся й слухав.
Іванові дідова скрипка проймала душу. Він відчував чистоту звуків, їхню неземну недосяжність і
щирість. Дід Петро музикант од Бога. (За Ю.Мушкетиком; 120 сл.)
Пояснення:
Граматичну основу речення становлять
в) головні члени речення.
Складеним іменним присудком називається присудок,
б) утворений з іменної частини й допоміжного дієслова-зв’язки.
Означення, яке має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово, називається
б) узгодженим означенням.
Скласти й записати речення з неузгодженим означенням: будинок з каменю, бажання мандрувати.
Наприклад: "Будинок з каменю стоїть на горі."
Між підметом і присудком ставиться дефіс, якщо
б) якщо є слова не, як.
Тире між підметом і присудком стоїть у реченні:
а) З їжака не буде бика. (Нар.творч.).