Question

Помогите

Чому в описаній історії Хлодвіг не наважився зразу помститися воїну?





І от коли військо прибуло в Суассон, всю здобич склали посередині, і Хлодвіг звернувся до франків з такими словами: «Хоробрі вояки, я прошу вас віддати мені, окрім моєї частки, ще й цю посудину». Найбільш розсудливі з них відповіли на це: «Славний король! Все, що ми тут бачимо, — твоє, і самі ми у твоїй владі. Роби тепер все, що тобі завгодно. Адже ніхто не сміє противитись тобі!». Проте один запальний воїн, незадоволений бажанням Хлодвіга забрати більше, ніж йому належало б взяти по праву, розрубав чашу своєю сокирою, вигукнувши: «Ти отримаєш звідси тільки те, що належить тобі за жеребом». Всі були вражені його зухвалістю, проте король, зачаївши в душі глибоку образу на солдата, ніяк на це не відреагував. Він взяв розрублену чашу та передав її послам єпископа.

Рік потому під час Березневих полів (щорічного збору франкських вояків, на якому вони зобов'язані демонструвати, наскільки справно стежать за своєю зброєю) Хлодвіг обходив ряди франків. Підійшовши до воїна, що образив його, розрубавши Суассонську чашу, король сказав: «Ніхто не має зброю в такому поганому стані, як ти. Адже ані спис твій, ні меч, ні сокира нікуди не годяться». Після цього він вирвав у солдата його сокиру і кинув її на землю. Коли той нахилився, щоб підняти її, Хлодвіг розрубав йому голову надвоє зі словами: «Ось так і ти вчинив з тією чашею в Суассоні». Після цього, король наказав воїнам розходитися, за словами хроніста «навівши на них цим вчинком великий страх».

Answer 1

Ответ:

У даній історії, Хлодвіг, ймовірно, тимчасово терпів образу та не помстився воїну безпосередньо через стратегічні та політичні обставини. Здебільшого, він хотів уникнути внутрішніх конфліктів та підтримати єдність свого війська, яке було важливо для його легітимності та лідерської позиції.

Події під час Березневих полів свідчать про те, що Хлодвіг обрав момент і місце для виявлення свого гніву. Його дії підкреслюють його стратегічність та здатність використовувати ситуацію для досягнення своїх цілей. Такий підхід міг служити прикладом сили та влади, що мало вплив на підпорядкованих йому воїнів та інших сучасників, наводячи на них страх та повагу.