Ответы
Ответ:
Колись у далекому селі живився хлопчик на ім'я Петрик. Був він зовсім звичайний хлопчик, із радісними очима і веселим сміхом. Одного разу, під час ясної ночі, коли небо було сповнене таємничих зірок, він знайшов особливу злипловану дощечку, яка після того, як Петрик приклав до неї руку, почала світитись.
Це була зірка! Хлопчик був неабияк зачарований таємничою річчю, яка лежала у його долонях. Він став називати її Зіркою із великої літери, а самого себе — Хлопчиком-Зіркою.
З того дня Хлопчик-Зірка не розлучалися ні на хвилину. Хлопчик-Зірка вивчав Зіркою безліч казок та цікавих історій, які дізнавався від дідуся, а Зірка сяяла яскравіше, розповідаючи про усі дива, що скривало небесне простори.
Він бачив неймовірні пейзажі і казкові горизонти, в яких грали золоті промені Зірки. Вони подорожували по всесвіту, відкриваючи перед Хлопчиком-Зіркою нові і нові чарівні місця та світи. За допомогою Зірки, Хлопчик здійснював свої найсміливіші мрії та фантазії. Інколи, вони навіть захоплювали з собою в незвідані пригоди інших дітей і спільно дарували їм незабутні моменти.
Одного разу, коли Хлопчик-Зірка грався у дворі, до нього підійшов новий хлопчик на ім'я Максим. Він був трохи сором'язливим та самотнім, і не мав багато друзів. Максим запитав, що таке Хлопчик-Зірка, яку Петрик постійно тримав у руці.
Хлопчик не міг утриматися і з нетерпінням розповів Максиму про свою Зірку, про всі пригоди та мрії, які вони разом з нею здійснюють. Максима очарувало все, що він чув, і він став найкращим другом для Хлопчика-Зірки.
Тепер вони разом гралися, розповідали один одному казки та мріяли про нові пригоди. І хоча Зірка не світилась так яскраво, як раніше, хлопчики точно знали, що їх дружба із Зіркою залишиться вічною.
Так, от прекрасно, коли у тебе є найкращий друг, на якого ти можеш розраховувати в будь-який час. Але ще прекрасніше, коли ти сам стаєш цією зіркою для когось і даруєш радість та світло. Хлопчик-Зірка розумів це і тому він був щасливим, що Максим залишався з ним завжди. Вони пообіцяли один одному залишатися найкращими друзями, навіть якщо одного дня Зірка погасне і стане невидимою.
Хлопчик завжди пам'ятав про свою Зірку і пізніше, коли виріс, став громадянином, провідником і усім дітям розповідав казку про Хлопчика-Зірку, про дивовижні втілені мрії та незабутні дружби. Так він поширював светло Зірки, що вчила кожного святкувати чарівність дитинства в своєму серці.