итоговое сочинение с красивыми аргументами из литературы на тему :честь нельзя отнять,её можно потерять
пожалуйста помогите
Ответы
Ответ:
Честь – це одна з найцінніших рис людини, яку важко оцінити матеріальною мірою. Це як душа, яка живе в середині та надає сенсу нашому буттю. Честь – це щира, непохитна внутрішня міркування про правильність своїх дій, про власні цінності та принципи.
Література багато разів наголошувала на вагомості честі та її непохитністі. Наприклад, у відомому романі Александра Дюма "Граф Монте-Крісто," головний герой Едмон Дантес продемонстрував, як честь можна втратити та потім відновити. Він був зраджений та поміщений у в'язницю за злочин, якого він не скоював. Протягом довгих років спільного життя з сумнівами, знущаннями та горем, Едмон зберігав свою честь та принципи. Втративши свої молоді роки в ув'язненні, він вийшов на свободу з розпачем, але з непохитною внутрішньою силою.
У творі Івана Франка "Захар Беркут" розповідається історія героя, який втратив честь, поклавши власні особисті інтереси над інтересами свого народу. За це його відкинуло до оплешивіння та самотності. Однак, він розуміє свою помилку та йде на пожертву для відродження героїчного духу свого народу. Велика любов і відданість його дружини, його зміцнює та не дає йому засумувати за втраченою честю.
Ці твори демонструють, що честь не можна забрати, а можна лише втратити. Втрата честі – це гірше, ніж будь-яка фізична втрата. Без честі людина стає пустою, бездушною оболонкою. Збереження та відновлення честі пробуджує героїзм, силу духу та віру в себе. Вважаю, що ці твори посідають особливе місце у світовій літературі, нагадуючи нам про цінність і вагомість честі та її непохитність.