Ответы
Ответ дал:
0
Скрудж, обпечений зимовим морозом, могутньою рукою відштовхнув метелицю та пристосувавши шапку, швидше вирушив у вечірнє свято. Йому здавалося, що снігові хмари виглядають як облака, що переносили його в минуле. "Бажаю тобі, скруджу," шепотів вітерець, "щоб твоє серце розталилося від тепла спільності, а ти відкрив для себе вартість добра та щедрості. Щасливого Різдва, нехай твої мрії будуть світлі та серце наповнене любов'ю." Скрудж, зупинившись, миттєво відчув, як холод йому не так вже й дратує.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
2 года назад
8 лет назад