Ответы
У лісі, де зелена трава вишивала під ногами ковзани, і дерева шепотіли таємничі історії вітром, жили тварини різних розмірів і кольорів. Серед них була допитлива та весела зозуля на ім'я Зося та розумний старий ведмідь Петро.
Одного разу весною, коли квіти розцвітали і птахи заспівували свої мелодії, Зося і Петро вирішили влаштувати велике свято для усіх мешканців лісу. Вони закликали всіх тварин приєднатися та принести щось особливе для поділки.
За допомогою ведмежої сили та зозуліної енергії, вони побудували величезний колібрі в серці лісу. Колібрі був витонченим шедевром, зробленим із квіток, гілок та вогкого моху. Усі тварини принесли свої подарунки: казкові квіти від кролика, веселий танець лисички, та гарні пісні від горобців.
Потім веселий білий заєць, відомий своїм чуттям гумору, вирішив розповісти байку про те, як ведмідь Петро і зозуля Зося об'єднали лісових мешканців. Ця байка стала символом дружби, співпраці та радості.
Свято тривало до самого вечора, коли місяць освітлював небо своїм срібним промінням. Тварини лісу відчували, що це свято - це не просто подія, а важливий момент, який об'єднав їх серця.
І відтоді, кожного року весною, тварини лісу сходяться на тому ж місці, щоб влаштовувати свято дружби та взаємодопомоги. І коли вітер приносить шепіт лісу, то він наповнений сміхом, радістю і теплом дружби, яку подарували їм ведмідь Петро та зозуля Зося.