Срочно пожалуста! Не малинкий преказ тексу. ПЕРЕКАЗ Витинанки
Коли в наших предків з’явились перші віконця зі склом, це були невеличкі
отвори. Майстри виготовляли скло для тих віконець, розкочуючи скляну кульку.
Тому й віконечко було круглим. Пізніше використовували для вікна чотири
скляних кружечки. Чотири тому, що вікно – це погляд на всі чотири сторони
світу.
Сонячне проміння проникало через вікно у хату, несло радість. Сонце
дарувало врожай, тому його світло люди шанували. Щоб зосередити увагу на
ньому ще більшу, вікна прикрашали витинанками із шкіри.
Згодом скло стало прозорішим, його навчилися робити великим і різати на
квадрати. Витинанки вирізали та наклеювали тепер вже на шибки. На зміну
шкіряним прийшли витинанки паперові.
Витинанки були виявом передсвяткової радості. Йшли жито сіяти – клеїли
відповідну витинанку. Збирали врожай – клеїли «врожайну». Якщо була в хаті
молода дівчина, клеїли витинанку, яка розповідала про це. А там уже й «весільна»
на шибці з’являлася. ..
Поступово тісно ставало витинанкам у вікнах, їх почали клеїти на сволоках,
стінах, полицях. Почали вирізувати витинанки для забавки дітям.
Для витинанок беруть тонкий папір і фарбують його в червоний, рожевий,
синій, зелений кольори. Багатокольорові витинанки ріжуть з паперу білого, а
потім фарбують окремі деталі. Папір складають учетверо, а то й більше. Потім
витинають так, щоб не було суцільних розрізів, щоб усі елементи були єдиними.
Наклеюють витинанки крохмальним клейстером.
Відгомін традиції витинання ми спостерігаємо й досі. Бачили вікна
висотних будинків, прикрашені паперовими сніжинками перед новорічним
святом? А книжкові полиці, оздоблені гарним паперовим мереживом?
Орнаментальні мотиви витинанок зустрічаються нині на тканині та на
шпалерах.
Ответы
У наших предків, коли вперше з'явилися віконця зі склом, вони були невеличкими отворами. Майстри формували скло для цих віконець, розтягуючи його у скляні кульки, тому віконечка мали круглу форму. З часом для вікон почали використовувати чотири скляних кружечки, оскільки вікно дозволяло подивитися на всі чотири сторони світу.
Світло сонця, яке проникало через вікно до хати, несло радість. Сонце приносило врожай, і його світло було вшановане людьми. Щоб ще більше зосередити увагу на ньому, вікна прикрашали витинанками зі шкіри.
Поступово скло стало прозорішим, його робили більшим та різали на квадрати. Витинанки тепер вирізали і приклеювали на склі. Замість шкіри почали використовувати папір для витинанок.
Витинанки стали виявом передсвяткової радості. Коли сіяли жито, клеїли відповідну витинанку, а при збиранні врожаю - "врожайну". Молоді дівчата клеїли витинанку, що розповідала про їхню присутність, а вже з'являлася й "весільна" витинанка.
З часом витинанки не обмежилися вікнами, їх клеїли на сволоках, стінах та полицях. Діти робили витинанки для розваги. Для них брали тонкий папір, фарбували його різними кольорами і вирізали так, щоб усі елементи були єдиним цілим. Витинанки прикріплювали клейстером.
Традиція витинання залишалася живою і нині. Ми бачимо вікна високих будинків, прикрашені паперовими сніжинками перед новорічним святом. Книжкові полиці можуть бути оздоблені красивим паперовим мереживом. Орнаментальні мотиви витинанок знаходимо на тканинах та шпалерах.