письмово дайте відповіді на наступні питання:
1. Чому процес утворення такої корисної копалини як торф триває і нині?
2. Чому Південний (Причорноморсько-Кримський) нафтогазоносний район є перспективним для освоєння?
3. Чому ресурси Західного (Карпатського) нафтогазоносного району вже майже вичерпані?
4. Чому вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну використовується здебільшого для місцевих потреб і не іде на експорт?
5. Чи є у нашій місцевості (області) рудні корисні копалини? Якщо є, то де їх видобувають? До якої тектонічної структури вони приурочені? Яка їх характеристика?
Ответы
Відповідь:
1.Торф — органічна гірська порода, що утворилася внаслідок відмирання і розкладу залишків болотних рослин.Торф гірською породою осадкового походження, входить в групу паливних корисних копалин. Він вважається початковою стадією в процесі утворення викопного вугілля. Використовується як паливо, в будівництві, хімічній промисловості, в сільському господарстві.
Згадки про торф як паливо для приготування їжі трапляються у «Природничій історії» (46 р. н. е.) римського історика Плінія Старшого. Близько 60 % усіх заболочених територій у світі мають запаси торфу.
З 12 століття торф як паливний матеріал використовувався у Нідерландах і Шотландії, пізніше його почала використовувати вся Західна Європа в металургії та як паливо в побуті. З початком газифікації (використання горючого газу, аміаку, оцтової кислоти й дьогтю) на кінець 19 — початок 20 століть попит на торф.припав.
2.Південний нафтогазоносний регіон (НГР) України охоплює Північне При- чорномор'я та Приазов'я, Кримський півострів, північно-західний та прикерчен- ський шельф Чорного та Азовського морів [60]. Його площа 290 тис. км² (у тому числі понад 100 тис. км² акваторій).
Природні вуглеводні були відомі на півдні України ще в IV ст. до нашої ери, за часів Боспорського царства. У другій половині ХІХ ст. на Керченському пів- острові було створено невеликі нафтопромисли, а в 20-40-х рр. ХХ ст. почалися систематичні роботи з оцінки нафтогазоносності регіону з вивченням стратигра- фії, тектоніки, з комплексним застосуванням геофізичних методів досліджень. Інтенсивний розвиток пошуково-розвідувальних робіт у Криму і Присивашші розпочався в другій половині ХХ ст. 1960 р. у північній частині Рівнинного Кри- му було відкрито перше газове родовище (Оленівське), 1961 р. Октябрське на- фтове, пізніше (1960-1970) низку родовищ газу, пов'язаних з палеоценовими (Задорненське, Глібівське, Карлавське) та олігоценовими (Джанкойське) відкла- дами; газоконденсатне Західнооктябрське та Тетянівське родовища (нижня крей- да), нафтове Серебрянське (верхня крейда), доведено регіональну нафтогазонос- ність нижньо-верхньокрейдових, палеоценових і олігоценових відкладів.
У 70-х рр. розпочалися пошуково-розвідувальні роботи на шельфі Чорного і Азовського морів, і в 1975 р. на піднятті Голіцина (північно-західний шельф Чорного моря) отримано перший промисловий приплив газу, а в 1976 р. на ше- льфі Азовського моря одержано приплив газу із св. Північнокерченська-1.
Нині в Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній провінції відкрито 43 родовища вуглеводнів (14 на акваторії Чорного та Азовського морів) із за- гальними видобувними запасами понад 53 млрд м³ (табл. 1). Фонд діючих екс- плуатаційних свердловин налічує 70, у тому числі 15 нафтових і 55 газових.
3.Передкарпатська нафтогазоносна область поділяється на Більче-Волицький та Бориславсько-Покутський нафтогазоносні райони.
У адміністративному відношенні регіон включає Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську, Тернопільську та Рівненську області.
Загалом з 91 родовища регіону 21 нафтове, 4 нафтогазові, 6 нафтогазоконденсатні, 44 газові, 6 газоконденсатні.
4.Для промислового розвитку цієї території була необхідна розвинута енергетична база. А для цього потрібні були паливні ресурси. Гіпотеза про наявність кам'яного вугілля між Українським щитом на Волині вперше висунута російським геологом М. М. Тетяєвим в 1912 р. На основі детального аналізу складу осадів і тектонічних структур Європейської частини Росії і Східної частини Польщі М. М. Тетяєв не тільки передбачив існування такого басейну, але і науково обґрунтував характер його вугільності.
Через 20 років гіпотеза М. М. Тетяєва одержала підтвердження і подальший розвиток в роботах Я.Самсоновича. В 1931 р. біля міста Острог Я. Самсонович виявив гальку кам'яновугільних порід, яка містила нижню кам'яновугільну фауну. Кількість і розміри кам'яновугільної гальки збільшувались в напрямку зі сходу на захід. Я. Самсонович зв'язував наявність фауни з близькими покладами кам'яного вугілля.
Пошукове буріння було почато в 1938 р. в межах Львівського воєводства. До початку Другої Світової війни з 11 свердловин було закінчено 7. Але ніякої обробки одержаних даних не було проведено. Опублікований матеріал за цими пошуково-розвідувальними роботами на кам'яне вугілля вичерпувався лише короткою статтею Я. Самсоновича, написаною в 1939 році.
У радянський час подальша робота з геологічного вивчення в розвідці цієї території одержала широкий і планомірний розвиток. Для ознайомлення зі станом геологічного вивчення і обробки всіх матеріалів з геології і корисних копалин Західних областей УРСР наприкінці 1939 р. Комітетом у справах геології при Раднаркомі СРСР була створена спеціальна комісія геологів. Цією комісією був зібраний і оброблений багатий фактичний матеріал, вивчення якого дозволило до початку 1940 р. скласти генеральний план геологічних пошукових і розвідувальних робіт в Західних областях України.
Пояснення:
Ответ:1. Процес утворення торфу триває і нині через те, що це біологічний процес, пов'язаний з розкладанням залишків рослин у умовах водяного середовища з недостатньою кисневою подачею. Цей процес відбувається дуже повільно, і торф є перехідним етапом від рослинного матеріалу до вугілля.
2. Південний (Причорноморсько-Кримський) нафтогазоносний район є перспективним для освоєння через наявність потужних осадових відкладів, які сприяють утворенню та утриманню нафти та газу. Крім того, нафтогазоносні структури часто пов'язані з глибоководними областями Чорного моря.
3. Ресурси Західного (Карпатського) нафтогазоносного району вже майже вичерпані через тривалу видобувну діяльність. Видобуток ресурсів призводив до поступового зменшення їх обсягів.
4. Вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну використовується здебільшого для місцевих потреб через його зручне розташування та доступність для місцевих споживачів. Експорт може бути не таким вигідним через високі транспортні витрати.
5. У вашій місцевості можуть бути рудні корисні копалини. Де їх видобувають та до якої тектонічної структури вони приурочені, конкретно для вашого регіону, потрібно з'ясовувати через місцеві джерела. Характеристика руд буде залежати від конкретного виду мінералів та їх розташування.
Объяснение: