Уяви, що у тебе у руках пензлик. Створи картину природи за поезією Т.Г. Шевченка «Думка». У роботі використай засоби художньої виразності (епітети, порівняння), прості речення, ускладнені вставними словами. однорідними членами з узагальнювальним словом.
Ответы
Струмок протікає, мов перлини срібні, обвіюючи зелені береги, як матеріальна форма думок, що текуть в серці природи. На галявині, мов килим зі світлих фарб, танцюють весняні квіти, ніби відгомін ідей, що розцвітають у душі природи.
У вітрі, що шепоче деревам, відчувається хвилювання митця-природи, який збагачує світ своєю фантазією. Загадковий ліс піднімається, мов думка, що підноситься у високі сфери мислення.
Застиглий струмок, в якому відбиваються відтінки зорі, наповнений таємничим сяйвом, як сама глибина поезії, котра зберігає в собі непосяжні таємниці. Його вода ніби слова в поезії, виблискує, іскриться, розкриваючи свою внутрішню красу.
Спокійні хвилі струмка, вигойдуючи човен на поверхні, схожі на ритмічні рядки віршів, які переносять нас у світ поетичного уявлення. Колір квітів, вигнутих під теплим сонцем, подібний до виразних образів, які забарвлюють сторінки творів.
Таким чином, картину природи за поезією Т.Г. Шевченка можна уявити як витвір митця-природи, який залишається в наших серцях, мов загадкова думка, що лине у безмежності уявлення та емоцій.