Ответы
Відповідь:
1.В
2.Г
3.1)В 2)А 3)Б
4.Давньогрецьку лірику поділяють на різновиди відповідно до різних літературознавчих критеріїв. Основні різновиди давньогрецької лірики включають:
Генологічна поділка:
Елегія: Ліричні твори, які висловлюють почуття глибокого суму, жалю або меланхолії. Елегії часто пов'язані з темами втрати, смерті, любові та патріотизму. Поезія Тіртея входить у цей піджанр.
Ірічна лірика: Веселий, гострий і глузливий стиль лірики, часто використовувався для критики та сатири.
Структурна поділка:
Одил (Ода): Солемні та величні вірші, які співають високі почуття патріотизму, любові, слави або віри в богів.
Пінакс: Коротка, проста віршована форма, часто використовувалася для висловлення великих емоцій.
Тематична поділка:
Лірика кохання (Еротична лірика): Висловлення почуттів любові, страсті та власної емоційної реакції на красу чи привабливість іншої особи.
Лірика патріотична (Гімн): Співається на честь богів чи країни, виражає патріотичні почуття.
Давньогрецька лірика представлена творами різних поетів, таких як Сапфо, Анакреонт, Піндар, Тіртей та інші, і вона збереглася до нашого часу у фрагментах та збірках.
5.У грецькій міфології Прометей був титаном, який відзначався своєю пристрастю до людей і був великим благодійником людства. За легендою, Прометей здійснив дві важливі дії, спрямовані на допомогу людям:
Вогонь:
Прометей вкрав вогонь від богів і передав його людям. Цей акт символізував передачу знань та технічних вмінь, оскільки вогонь дозволяв людям готувати їжу, теплитися та захищати себе від небезпек. Вогонь також символізував розум і просвітлення.
Хитрість та розум:
Прометей вчив людей різним ремеслам та наукам, що підвищило їхні здібності та рівень цивілізації. Він передавав їм знання, необхідне для виживання та розвитку.
В результаті своїх дій Прометей став символом боротьби за свободу та просвітлення. Однак, його вчинки також викликали гнів Зевса, головного бога, і ведучого богів Олімпу. Зевс покарав Прометея, прив'язавши його до скелі та відправивши орла, який щодня виривав йому печінку, яка знову зростала на наступний день, навіюючи вічний страх і муку за його благородні вчинки на користь людей.
6.Давньогрецька лірика відзначалася сильним зв'язком між поезією та музикою, і це можна довести кількома аспектами:
Ліричні види творчості:
Давньогрецька лірика складалася з різних ліричних форм, таких як оди, елегії, іроні, які призначалися для виконання в різних музичних жанрах та на різних музичних інструментах.
Користування ритму і метрики:
Поети давньогрецької лірики враховували ритмічні та метричні особливості своїх творів, знаючи, що вони будуть виконуватися під певний ритм музики.
Музичні інструменти:
Виконання ліричних творів супроводжувалося використанням різних музичних інструментів, таких як арфа, ліра, аулос (певний вид вільшебного духового інструменту). Іноді музиканти і поети були однією і тією ж самою особою.
Музичні релігійні обряди:
Деякі ліричні вірші були написані для використання в релігійних обрядах, де музика грала важливу роль у вираженні почуттів та поклоніння богам.
Збережені фрагменти музики:
Існують рими та фрагменти грецьких ліричних творів, де вказані музичні нотації або інструкції для виконання, що свідчить про тісний зв'язок між текстом і музикою.
Таким чином, давньогрецька лірика справді представляє собою синтез поезії та музики, а її виконання зазвичай супроводжувалося музичним супроводом, що надавало текстам поезії додатковий вимір і виражало почуття та настрій автора ще більш яскраво.
7.Іван Котляревський, український письменник і поет, створив своє перекладене епос "Енеїда" з метою підтримки української національної ідентичності та культурного відродження. Він переодягнав героїв Вергілієвої "Енеїди" в українські шати, щоб призначити їхні пригоди українському контексті та відобразити національну самосвідомість.
Ось кілька причин, чому Котляревський вчинив таким чином:
Наголос на національній ідентичності: Котляревський прагнув підкреслити українську ідентичність та гордість. Переодягання героїв в українські костюми та адаптація сюжету допомагають читачам асоціювати події епосу із своєю власною культурою.
Культурне відродження: В епоху, коли Україна перебувала під іншими культурними впливами, "Енеїда" Котляревського слугувала інструментом для відновлення та збереження української мови, традицій і культури.
Знищення героїв-окупантів: У своєму перекладі, Котляревський адаптував сюжет таким чином, щоб герої вбивали героїв, які символізували окупантів. Це можна сприймати як алегорію захисту української території від чужоземного владарювання.
Переодягання героїв в українські шати надало "Енеїді" національний характер і зробило її ближчою та зрозумілою для українського читача, водночас відображаючи бажання Котляревського встановити культурний зв'язок між давньогрецькою та українською спадщиною.