Срочно
Твіри на тему 1) Концепція людини і світу в античній літературі
2)Призначення мистецтва в житті людини (за одною Горація "до Мельпомени")
На півтори- дві сторінки
Даю 50 балів
Ответы
Відповідь:
Пояснення:
Твір на тему "Концепція людини і світу в античній літературі"
Антична література, будучи основою класичної культури, визначала концепцію людини та її відношення до світу. В античних творах виявляється непересічний взгляд на глибинні питання буття, моралі та відносин людини з усесвітом.
Однією з важливих рис античної концепції є глибокий раціоналізм. У давньогрецькій літературі, наприклад, у трагедіях Софокла та Есхіла, людина зображується як істота, яка розуміє і прагне відкривати глибини свого існування. Теми долі, справедливості та моралі виступають основними елементами давньогрецьких творів, спонукаючи читача до внутрішнього самовдосконалення.
У римській літературі концепція людини і світу також отримала своє вираження. В роботах Цицерона, наприклад, акцент робиться на розумінні справедливості та суспільної відповідальності. Віра в владу розуму та навички рефлексії визначала характер античної людини.
Ще однією важливою рисою є заглиблення в міфологічне спадщину. Давньогрецькі міфи стали основою для розуміння людської природи та її відношення до божественного. Міфи, такі як той про Прометея чи Одіссея Гомера, відображають боротьбу людини з обмеженнями свого існування та спонукають до глибоких роздумів.
Загалом, антична література створила фундаментальні основи для розуміння людської природи та її відношень зі світом, що впливає на нашу свідомість і сьогодні.
Твір на тему "Концепція людини і світу в античній літературі"
Антична література, будучи основою класичної культури, визначала концепцію людини та її відношення до світу. В античних творах виявляється непересічний взгляд на глибинні питання буття, моралі та відносин людини з усесвітом.
Однією з важливих рис античної концепції є глибокий раціоналізм. У давньогрецькій літературі, наприклад, у трагедіях Софокла та Есхіла, людина зображується як істота, яка розуміє і прагне відкривати глибини свого існування. Теми долі, справедливості та моралі виступають основними елементами давньогрецьких творів, спонукаючи читача до внутрішнього самовдосконалення.
У римській літературі концепція людини і світу також отримала своє вираження. В роботах Цицерона, наприклад, акцент робиться на розумінні справедливості та суспільної відповідальності. Віра в владу розуму та навички рефлексії визначала характер античної людини.
Ще однією важливою рисою є заглиблення в міфологічне спадщину. Давньогрецькі міфи стали основою для розуміння людської природи та її відношення до божественного. Міфи, такі як той про Прометея чи Одіссея Гомера, відображають боротьбу людини з обмеженнями свого існування та спонукають до глибоких роздумів.
Загалом, антична література створила фундаментальні основи для розуміння людської природи та її відношень зі світом, що впливає на нашу свідомість і сьогодні.
Твір на тему "Призначення мистецтва в житті людини (за одною Горація 'до Мельпомени')"
Мистецтво завжди було важливою складовою людської культури, а Горацій, римський поет епохи "золотого віку" літератури, у своїх віршах звертав увагу до його значущості та ролі у житті людини. В його "Листі до Мельпомени" проглядається не лише поетична самовираженість, але й внутрішній зв'язок мистецтва з емоційною та духовною сферами існування.
Горацій вважав, що мистецтво, зокрема поезія, має бути корисним та приємним. У листі до Мельпомени він закликає до того, щоб вірші несли силу навчання та моральні витоки. Його переконання в тому, що мистецтво повинно надихати та виховувати, віддзеркалює його віру в силу слова як інструменту для відображення найвищих ідеалів.
Важливою аспектом є також роль мистецтва у відпочинку та відшуканні гармонії. Горацій вбачав в поезії можливість втечі від повсякденності та стресів, наголошуючи на релаксаційному ефекті мистецтва.
Проте, зокрема, у створенні "святкової поезії" Горацій підкреслює, що мистецтво повинно також принести радість та задоволення. Його літературна естетика визначалася не лише моральністю, але й естетичним насолодженням.
Таким чином, за Г
орацією, мистецтво має багатогранну природу – воно не тільки навчає та піднесює, а й принесення радості та емоційного насолодження. У творчості Горація виявляється велич мистецтва як засобу вираження глибоких істин, естетичної краси та релігійно-морального виховання.
Мистецтво для Горація – це не просто приємне доповнення, але і невід'ємна частина повсякденного життя, яка несе в собі значущість та глибину. Його переконання в тому, що мистецтво може впливати на моральність та емоційний стан людини, робить цю концепцію актуальною і сьогодні. В кожному творі мистецтва, за Горацієм, має бути інтегрованим виразом гармонії, краси та духовної насолоди.
Таким чином, у літературі Горація простежується переконання в універсальній ролі мистецтва в житті людини. Від навчальної та естетичної функції до ролі відпочинку та радісного насолодження, мистецтво в його трактуванні виступає як суттєвий компонент повноцінного та гармонійного існування.