Ответы
Ответ:
Ось)
Объяснение:
Курукська битва, що відбулася в 1876 році, була однією з останніх великих воєн індіанців проти армії США у районі Грейт-Плейнс. Ця битва великою мірою визначила подальший хід відносин між індіанцями та білоскірими поселенцями. Основні наслідки Курукської битви:
1. **Поразка індіанців:** Племена індіанців, основною частиною яких були лакоти та їх союзники, зазнали суттєвої поразки від армії США. Це призвело до подальшої розселення і погіршення умов для індіанських племен.
2. **Підписання Договору 1877 року:** Після битви, лідери індіанців були змушені підписати Договір 1877 року, в якому вони відмовлялися від великої частини своєї землі в обмін на обіцянку отримання резервацій та інших вигід.
3. **Поглиблення конфлікту:** Наслідком битви та подальших подій було загострення конфлікту між індіанцями та білоскірими поселенцями, що призвело до подальших військових дій та обмеження прав індіанців.
4. **Призначення Кістка Об'єднання:** Після Курукської битви, генерал Джордж Кістк відзначився в армії США, що призвело до його подальшого піднесення і призначення на відповідальні пости в армії.
Ответ:
Объяснение:
Би́тва на Куруковому озері — бій між селянсько-козацьким і польсько-шляхтським військом біля Курукового озера (нинішня Полтавська область).
Уряд Речі Посполитої у вересні 1625 року послав на Південну Київщину військо на чолі з польським гетьманом Станіславом Конецпольським.
Городові козаки на чолі з Оліфером Голубом планували об'єднатись із запорожцями під Переяславом та, утримуючи переправи через Дніпро, зробити Лівобережну Україну основною базою руху. Зустрівшись 10 жовтня 1625 року з коронним військом, змушені були відступати з боями від Канева в напрямку Черкаси — Крилів. Після коротких перемовин з поляками під Криловим городові козаки перейшли Дніпро, стали в Пивах, реалізувавши (у гіршій версії) свій план щодо збору козацтва на Лівобережжі. Спробу Станіслава Конецпольського зібрати в Києві плавзасоби для продовження погоні, заблокував прибулий сюди загін з 400 козаків.
Дії городових козаків виявились неузгодженими із запорожцями, яких Марко Жмайло вів правою стороною Дніпра. Щоб об'єднатись, козакам Оліфера Голуба довелося знову переправлятись через річку та нашвидкуруч закладати табір у гирлі Цибульнику в семи милях від табору коронних військ. Причому відносно невелика кількість запорожців (частина яких перебувала у морських походах) розчарувала городових. За повідомленням старця Спиридона з гетьманом прибуло «тисячі дві» запорожців. Аби поповнити свої ряди, козацька армія змушена була відіслати 3-тисячний загін у тил коронної армії: «в Канів, в Черкаси, в Мошни, во Ржищев».