Улюблена поезія Лесі Українки, яка змусила мене сприймати світ по-іншому
Твір на 2-2,5 ст .
Допоможіть!!
Ответы
Немного, но что есть
Одна з моїх улюблених поезій Лесі Українки, яка змусила мене сприймати світ по-іншому, це “Contra spem spero” (Проти надії - надіюсь). Ця поезія була написана в 1890 році, коли поетеса перебувала на лікуванні в Кавказі, де їй діагностували туберкульоз легень. Вона відчувала себе самотньою, втомленою і безнадійною, але не здавалася і продовжувала боротися за своє життя, свою творчість і свою Батьківщину.
Ця поезія вражає своєю силою духу, своїм оптимізмом і своїм патріотизмом. Вона показує, як Леся Українка не втрачала надії, навіть коли все здавалося безвихідним. Вона вірила, що її поезія може змінити світ, що її слово може бути зброєю проти зла, що її душа може бути вільною, навіть якщо її тіло страждає. Вона закликала усіх українців до єдності, до боротьби за свої права, до любові до своєї землі. Вона висловила свою відданість Україні, свою готовність жертвувати за неї все, навіть життя.
Ось декілька уривків з цієї поезії, які особливо вразили мене:
“Хай буде так! Я не жалію, / Що серце в мене палає, / Що воно вірить і сподівається, / Що воно любить і страждає. / Я не жалію ні про що, / Я все приймаю з усмішкою, / І проти надії надіюсь / І проти життя живу.”
“Я знаю: мені не вбити / Душі моєї, як не вбили / Моїх братів, що вмерли, / Але живуть в піснях людських. / Я знаю: мені не зірвати / Тії корони, що зірвали / З чола моїх батьків, / Але вона знов розцвіла.”
“Я знаю: мені не забути / Тії землі, де я росла, / Де я страждала й кохала, / Де я жила, де я живу. / Я знаю: мені не зрадити / Тії землі, де я росла, / Де я страждала й кохала, / Де я жила, де я вмиру.”
Ця поезія надихає мене на те, щоб не здаватися, коли все складно, але шукати сили в собі, в своїх ідеалах, в своїй вірі. Вона навчає мене цінувати свою рідну землю, свою мову, свою культуру. Вона нагадує мені, що я не одна, а що я належу до великого народу, який має свою славну історію, своїх геніальних поетів, своїх невмирущих героїв. Вона допомагає мені сприймати світ по-іншому, бачити в ньому не тільки зло, але й добро, не тільки сум, але й радість, не тільки смерть, але й життя.